Ти чужа? Нічия?
Як південний вокзал
І про потяг кричить гучномовець
Я по крихті зерна тебе на серці збирав
І за крихту платив я червонець
Серед тисяч історій ти як локомотив
Не складала приватних ілюзій
Я хотів та не міг але все ж тебе відпустив
Без надмінних сцен і прилюдій
Ти сідала в вагон і дивилась в вікно
А я квіти тримав на пероні
Ми з тобою повінчані в небі давно
Чи один тільки я у полоні
Тихо рушив вагон, колихнулось вікно
І закрив провідник в серці дверцю
Ти зірвала стоп кран, зупинила вагон
І залишилась у моєму серці

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись