Вона стояла у притворі храму,
Молилась… мерехтів Іконостас
Ще зранку відчинив послушник браму,-
По церкві плив дяка тривожний бас…

Блаженний – хто від нині і до віку –
Не зачерствів , хто крил не опалив…
Хто людям грішним ще із споконвіку
Любов в своєму серці запалив…

Любов до Бога і до своїх ближніх…
Душа ридала , не могла мовчать.
Над амовоном Дух літав Всевишній
І над Престолом – в сяйві Благодать…

Засмучена душа скорбіла бідна,
Благала сердобольна у святих :
За сина, за cестер, за своїх рідних;
А ще – за нього… Ні !!! …. А ще – за Них..
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Ще зранку відчинив послушник браму…
По церкві плив дяка тривожний глас.
Вона молилась у притворі храму:
В огні свічок палав Іконостас…

Кам.- Подільський , 02/08/2012.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись