Кажуть, світ не ділиться на «було» і «буде».
Кажуть, в нім немає «із тобою» й «без тебе».
Той, хто сказав оце не знає душі моєї буревій,
Що без тебе жити не бажаю, а з тобою гріх душі моїй.

І гріх не в тім, що так кохаю,
А в тім, що з іншою твоє життя.
Мене ти забуваєш, йдеш все далі
А я – одна…одна

Чекаю день, коли зустрінемося знову
Коли загляну в очі я твої
Коли слова сказати сил не стане
Та і потреби вже не буде в них

Коли упевнюся сама, коли відчую і заплачу
За тим, що втрачені ті дні і поцілунки ті гарячі

Та сліз моїх ти не побачиш
Не торкнешся ти мене
Тоді душа й твоя заплаче
За тим, що було і буде…

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись