Ви скажите, що я жартую,
Ви скажите, що я черства,
Та зрозумійте ви й мене - невільну,
Що я в полоні свого ж майбуття.
Я би хотіла вільнішою стати,
І білі, чисті крила знов дістати:
І відлетіти туди- в небеса.
Так, це щира правда - я стала фальшива,
неадикватна , зла і молода...
Та зрозумійте - не одна я в цьому винна,
тут винен світ, що недавав мені життя!
Хтось по дорозі йде щасливий.
Когось чекає вдома вся сім'я.
Хтось жити хоче, просить про здоровя,
а в мене думка:" Як піти з життя?".
Звісно, я ще замаленька,
щоб думати про різну маячню.
Але наскільки світ жорстокий ,
що наші люди йдуть в дорогу з милом і шнурком.
Багато хто читав мені моралі,
про різні речі, й як прожить життя...
Я скажу чесно, марні ці розмови,
що не дійдуть до мого почуття.
Шановні мої, я не є святая,
і виправдовувати себе я не бажаю,
та пошкодуйте, не мене ,а тих дітей,
які чужую тітку , назавають-"мама"...
Я бачу все, хоч часто я мовчу...!
Чому мовчу? Бо вірю , що не довго,
ще буде злість на цій землі,
і фальш за спиною, у всього нашого народу!
Бажаю вам одного, люди добрі:
Не продавайте душу сатані!
Живіть ви так, не бравши приклад з друга,
бо він не завжди є ваший фанат...
І ще також хочу додати,-
бійтеся зради, фальші і брехні,
бо ці гріхи не завжди тягнуть в небо,
а ще простіше- впустять до землі.
Також любіть не тільки своїх,
вони і так уже щасливі ,-
бо у них є ви!
Любіть ви того ворога невпинно,
який спокою незна на землі.
Чаруйте, кохайтесь, прощайте-
це так прекрасно- з цього майбуття!
І ще одне, не забувайте друга, який за вас віддав би пів життя!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись