- Що хочу те й роблю, - кричала Маша,
Бешкетниця, вреднюлька, наша,
Ще й зуби шкірить, затискає,
Погрожує, б'ється, кусає...
- Моє життя, нелізьте, - сказала Маша грозно,
Вже дівчина доросла, сильна,
Оглянулась, добавивши сльозно,
- Лишіть в покої, я людина вільна...
По совісті, по свому розуму жити,
Як серце відчуває, так робити,
Незвертати уваги, неслухати,
Що, як, коли і де, раз і назавжди комусь, втюхати...
Хто Машку буде чіпати, дурниці якісь казати,
Того, занадто умного, требуде наказати,
Недоводьте краще, до гріха,
Бо буде ваша мордочка, червона синява...
Ага

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись