Це абсолютно дивне відчуття,
Навколо дивно все якось,
Та чомусь тих сліз лиття -
вже в який раз,невідбулось.
Ходили і шукали ніжність слів,
Та переступили ми за ту межу,
І підібрати слів ти не зумів,
І я тобі вже в соте це кажу,
Та ти літав неначе вітер
Із порохом у руках,
І на шляху здував всі квіти,
Здувалось все,здувалось у думках.
А небо відчувало квітів біль,
Із сумом на них дивилось,
Ти так задумано летів,
І все задумане здійснилось.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись