Ми іноді так намагаємся сказати
Але не кажем бо немає слів
Ілиш тоді ця пісня помагає
вона є радником в житті

І ми співаємо коли так сумно
і саме так ми забуваєм нашу біль
і ми виказуєм все те шо зберігалось
все те що було у житті

Коли вже так погано і тривожно
коли ці сльози беруть тебе в полон
ти віддаєшся їм йдеш в ту мить тривоги
і лиш милодія послаблюю цей тон

коли зірки для тебе нерозсудні
коли ти не любуєшся всім цим
ти пропадаєш як людина,особистість
і ти мандруєш світом своїх мрій

Коли не замічаєш ти доріжок
що так ведуть тебе в обман
ти є наївна і не сильна
і ти не думай що це твій роман

коли ти не захочеш жити
коли руйнуються казки
тоді тепер ти не людина
ти не живеш, існуєш ти..

Нам не потрібно перейматись
потрібно жити жити тільки
щоб памятали тебе люди
щоб не життя а це був рай.

ми потрібні цьому світу
адже без нас він є ніхто
але потрібно нам любити
кожну дрібницю і кожне барахло

нам потрібно замічати
всі тих хто раніше нас не бачив
ми живемо щоб творити
і щоб усе було інакше

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись