Душа
Лунає музика душі
Лунає дивний звук,лякливий
Незрозумілий досі ще мені
Та чимось пристрасний і особливий

Мелодія,яку не можу зрозуміти
Її так важко словом описати
Самотня,скута.В темноті,
яка продовжує лунати

Кричати хочеться,болить
Не можу більше чути дивні звуки
Та голос пропадає в мить
Душа звільняється від муки

Тепер вона кричить,палає...
Тепер вона регоче
За злодіяння,шо над нею
Із тіла вирватися хоче

лиш чутний крик,поранена душа.
Втомлена надіями пустими
Летіла вверх на небеса,
там почуття не можуть бути злимими

У пошуках добра й любові,
Притулку,де немає зла.
Вона позбулася неволі.
Вона пройшла через віка.

І по шляху своєму,нелегкому,
Чимало бачила розчарувань.
Як долю люди винуватили у тому,
Що через гріх пізнали біль страждань.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись