Можливо хоч одна з мам яка прочитає цей вірш змінить своє відношення до своєї дитини і повернеться. Тоді я буду щасливий.

Поплач. Можливо в сльозах знайдеш ти втіху
Стане легше і біль відійде
Ти не знаєш де завинила і за якого гріху
Але ти поплач, можливо біль мине

Ти не розумієш як змогла вчинити
Так матінка-зозуля кинувши дитя
Можливо так потрібно, чи так треба жити
Це дорослих справи, там не буде каяття

Поплач. Можливо саме так виглядає кохання
Не ніжність і обійми а шелест купюр
Повилітали на чужбину, їм не потрібні діти
Поміняли на одяг, бажано від кутюр

Поплач. Дивлячись на фото та пригадуючи маму
Це єдине що вас пов'язує і телефонні дзвінки
Вдивляєшся у риси телефонного екрану
Ще інколи з'являються смс рядки

Біль мине. Можливо із часом ти зможеш забути
Стерти в пам'яті більшість дитячих образ
Але знову вночі тобі не заснути
Пам'ятаючи фото маминих глаз

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись