Все частіше задумовуєся що життя минає
Що далі? Можливо і вічність
Здебільшого тягарем своїм підминає
Бадьорить як мураха у січні

Кидаючи погляд на своє минуле
Взагалі ти часом херієш
Не те щоб погано чи частково забуле
Все просто, буває хворієш

Життя пролітає порізане ранами
Чи тліє як фільтр сигарети
Кохання свого ми стаємо наркоманами
Навкруги всі знавці і естети

Чи й справді талановиті не бувають щасливими
Хоч справді багато проблемних
Топлять будення в оковитої зливами
Під гнітом життя днів буремних

Зникаючи інколи із країв географії
Нас знаходять між світом і часом
Замолюєм гріх у церковних парафіях
Усіляким зручним для нас засобом

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись