Я лину знов і знов-
Думками у дитинство...
Де дівчинка мала,
Розсипала намисто!

Де трепетна любов,
Яка оберігає-
А щире слово мами-
Її так зігріває.

Куди би не дивились,
Малі дитячі очі-
Крізь бачать лиш добро...
І не бояться ночі!

Туди де завжди тепло,-
І затишно душі...
Де погляди сурові-
А іноді й смішні...

Де безтурботні "ігри",
Без болі...і без сліз....
Та все ж...Усі проходять-
Через дитинства міст.

Залишивши частинку,-
Спогадів в душі,
Дитинство час від часу
Нагадую собі....

І їх не відібрати!
Бо воно моє!
Коли на серці сумно
Сил мені - дає.

Хоч воно й минає,
Та залишає слід-
А коли ти виростаєш,
Шле тобі привіт....

Viktoria Sakalosh ©

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись