День за днем, життя минає,
Роки, нажаль, не повернуть.
Вони, як пташка пролітають,
і неможливо їх, тепер забудь.

90 років- це дорога довга,
У ній я бачив смуток і печаль,
Коли ішов із рідної оселі,
а тут тепер-мій рідний край.

Настала мить-і став щасливим:
Зустрів кохану я свою.
І одружились якби нині,
Й від тоді ми пліч- о-пліч йдем.

Коли родивсь малий Петрусик,
нам весело усім жилось,
А незабаром- Михасик і Марічка
Я став щасливим,як ніхто!

Роки летіли...
І внуки появилися уже,
Не стиг оглянутись- нівроку,
Вже правнуки у мене є!

Сьогодні я святкую 90 років,
І дякую Всевишньому за це.
Хоч були і тяжкі життєві кроки
Та щастя було й буде ще!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись