Я підсяду на важкі наркотики
Руки забю кривими мастями
Тепер ти бачиш, що не варто підходити
Тепер я не залишаю нам шансів

Розвернеш мене, ще раз і знову у омут
Так ніжно і легко з головою мене зануриш
Я дихать не можу. Але не рухаюсь.
Боюсь злякать твої руки.

Ця біль неймовірна. Я нею живу
Тепер без неї не існує нічого
Як ракова пухлина дала метастази
У всі мої органи. Спотворила душу.

І знову, і знову калічу обох нас
Лиш так я можу тепер щось відчути.
Твій біль дарує здатність бачити
Твоя посмішка випалює очі

З.В.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись