Я бавила надіями думки
І віра так невпинно пригорталась
Я бачила невидимі ходи
А іноді я просто їх боялась

Мій час летів в крок хмарами над нами
Все божеволіло в думках не було слів
Не було часу навіть на розмови
Коли ти так невтомно говорив

Най час нас надалі не зупинить
Нам далі треба йти і кроком в крок
Із хвилями надії підійматися і опускатись в кожнен поворот.

Там далі буде лише краще
Відкриються дверцята з відусіль
Твій шанс залишитись нещасним
Впаде на дно з відсотками на нуль

Ці крила бачили надію
В яку вкладали марево зі слів
І в себе завжди треба вірить
Навіть коли на віру нема сил

Томняк Ірина

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись