Всякому місту - звичай і права

Всякому мiсту — звичай i права,
Всяка тримає свiй ум голова:
Всякому серцю — любов i тепло,
Всякеє горло свiй смак вiднайшло.
Я ж у полонi нав'язливих дум:
Лише одне непоко?ть мiй ум.

Панськi Петро для чинiв тре кутки,
Федiр-купець обдурити прудкий,
Той зводить дiм свiй на модний манiр, ,
Iнший гендлює, вiзьми перевiр!
Я ж у полонi нав'язливих дум:
Лише одне непоко?ть мiй ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей iноземних заводить телят.
Тi на ловецтво готують собак,
В сих дiм, як вулик, гуде вiд гуляк,
Я ж у полонi нав'язливих дум:
Лише одне непоко?ть мiй ум.

Ладить юриста на смак свiй права,
З диспутiв учню трiщить голова.
Тих непоко?ть Венерин амур,
Всякому голову крутить свiй дур.
В мене ж турботи тiльки однi,
Як з ясним розумом вмерти менi.

Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навiть царя не обiйде вона.
Байдуже смертi, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну ?? сталь?
Той, в кого совiсть, як чистий кришталь...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись