Я-сокіл в небі
Я маю крила
Я маю душу
Маю й багато страждань
Злечу до неба,
Запалю очі
Розправлю крила
І полечу далеко в темну даль.
Не ті вже крила
Не ті вже очі
Усе вже втратив
Більше й не хочу.
Не маю матері
Нема і батька,
Штормовий вітер
навчив мене літати,
Я був один
Я був самотній у товпі
Нестерпний біль
Безжальний крик душі
А може й правда?
Злетіти й просто впасти?
Віддатися повністю землі
Лиш за секунду
Усе зруйнувати
Навіщо ж я увесь цей біль терпів?
Ні, так не зроблю
Так роблять тільки слабаки
Я маю крила
Я можу літати
Я - сокіл
Я - птах весни!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись