Надія помирає останньою!

Багато хто із нас чомусь зраділи, 
коли “Майдан” увесь зарожевів, 
бо він послав нам крихітку надії, 
що наш народ в кінець-кінцем прозрів.

Але, на жаль, прозрілих надто мало, 
щоб дійсно зміни мудрі претворить 
усе вершилось тільки на "Майдані", 
а в дійсності лишилось як колись.

Все ті ж обличчя у вітринах влади, 
все ті ж порядки – й жодної вини,
як брали хабарі, як зловживали, крали, 
так до тепер продовжують вони.

А чому б ні, коли "слуги народу" 
щодо питання, буть тому чи ні, 
так легко нехтують наказами народу, 
і лишень вірно служать данині.

А данина ця - вкрай антинародна, 
людина в ній ніхто та і ніщо, 
доляри мають силу надприродну
і лиш їх маса твердить, хто є хто.

Ні Президент, ні інші гілки влади, 
не хочуть цього устрою мінять, 
бо він їх всіх єднає в Радній залі, 
на грунті нових мірок і понять.

Цей устрій застовбив "закони зони", 
від клану відійшов тому кінець, 
замість понять: порядність, честь і совість, 
царять поняття: зрада, грубість, секс.

І скніти так до поки наша влада 
не буде обиратись із низів, 
а формуватись лідерами кланів 
і підкорятись виключно лиш їм.

А клани ті вже є не українські 
і їхні лідери перебувають там, 
де капітали вивезені звідси, 
диктують звідти хто є дійсно пан.

Кого сьогодні в уряд призначати, 
кому довірить формування цін, 
кому наряд на нафту й газ давати,
кому подарувати нафтогін.

Народ тепер ніхто і не питає 
бо він вже втратив ту надійну вісь: 
і власність на усе своє народне 
і право обиратиcь, як колись.

Щоб обиратись стань мілліонером
щоб обирать -до партії вступи,
свободу діставати треба з гвером ... 
інші шляхи ведуть нас в нікуди. 9 вересня 2005 р.

Кінця безладу напево і не буде.

Не йде ота реформа влади й суду, 
які себе до крайності звели, 
до ненависті власного народу,
до сраму і абсурдної ганьби.

А так воно тому, що в Україні
влада піднялась вище, над закон
і суд підпорядкований цій владі,
усе рішає з погляду на ”трон”.

Тому усе іде не по закону,
а по вказівці, або ще і так, 
в залежності від суми "гонорару" 
отриманого в якості "подяк".

Неадекватний стан правопорушень, 
статистиці про рівень покарань, 
а все залежить виключно від влади, 
бо не порядок ближче їй, а дань.

Тому й рішили суд не обирати ,
щоб не дай бог не сталося біди, 
а стали просто суддів призначати, 
більше того довічно, назавжди.

Колись народні, а тепер державні, 
суди лиш чинну владу бережуть, 
бо лиш від влади виключно залежить, 
довічність суддів, їх нікчемна суть.

Тому ще жодному із можновладців, 
суд вироку належного не дав, 
за те, що вони власність всенародну 
майже всю переклали в свій карман.

Як дань, суди роками ведуть справи 
не тільки з категорії складних, 
а навіть ті, що в практиці судовій, 
віднесено до виключно простих.

При цьому ігногрується зневажно, 
Конституційні норми і Закон, 
немає щонайменшої поваги, 
до прав людини і святих канон.

На виборах відверто обіцяють, 
зробити все, щоб краще жив народ, 
реформу влади й суду гарантують, 
що забезпечать торжество свобод.

Що депутатів будем всенародно, 
а не по списках партій обирать,
і що врахують чаяння народу, 
як будуть конституцію мінять.

Та всі оті обіцянки є фальшем,
бо влада їх ніколи не прийме,
так як вони є смертю для безладдя,
а влада без безладдя пропаде. 

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись