RU UA
Вірші і поезія українською мовою про любов та довіру, дружбу і життя - гарна можливість поглянути на світ з іншої сторони, відчути почуття інших людей у мелодійних рядках красивих віршів. Сумні вірші - красиві слова, що виражають проблеми тих хто так близько, але зовсім нам незнайомий... і часто можна побачити, що ви не одні у цьому світі. Тут кожен може поділитись власними красивими віршами та оцінити інших.

Знедолена..Розірвана... Свята...
Схилила голову в останньому поклоні...
Її поля... Пшениці і жита́ ...
Чомусь так важко...Давить біль на скроні...

Розділена...На декілька частин...
Багатий світ...і бідний,мов жебрацький...
Бо вже не разом...кожен тут один...
...Згадався час,як поле було панським...

Куди не глянь і... звідусіль - кріпак,
Готовий все віддати за хлібину...
В душі-щасливий...Він в душі-козак
Життя поклав за вільну Україну...

І все було...та,мов жило село...
Та й місто вже тоді не бідувало...
...Перед її очима пронеслось,
Як тяжко із колін своїх вставала...

...І йшло життя,проходили роки...
Вона в вінку пісень своїх співала...
Молилась за майбутнії віки...
Та знов біда...і смерті знов навала...

Ридаючи над кількістю могил,
Та витираючи свої криваві сльози,
Просила Бога із останніх сил...
Але невтішними були його прогнози...

...Кругом руїни...Пил та бур'яни...
Ділили землю,щоби грошей заробити...
Неначе вже й не рідні їй сини,
Якісь чужі,ворожі її діти...

Рубали ліс...(а завтра новий день)...
Спішили щоб усе...усе продати...
І вже не чути сміху і пісень...
Лиш постріли і смертний зойк солдата...

Знедолена...Розірвана... Свята...
Гірчить у серці присмаком полину...
Така у неї доля не проста...
Знов на колінах наша Україна...


Знедолена..Розірвана... Свята...
Схилила голову в останньому поклоні...
Її поля... Пшениці і жита́ ...
Чомусь так важко...Давить біль на скроні...

Розділена...На декілька частин...
Багатий світ...і бідний,мов жебрацький...
Бо вже не разом...кожен тут один...
...Згадався час,як поле було панським...

Куди не глянь і... звідусіль - кріпак,
Готовий все віддати за хлібину...
В душі-щасливий...Він в душі-козак
Життя поклав за вільну Україну...

І все було...та,мов жило село...
Та й місто вже тоді не бідувало...
...Перед її очима пронеслось,
Як тяжко із колін своїх вставала...

...І йшло життя,проходили роки...
Вона в вінку пісень своїх співала...
Молилась за майбутнії віки...
Та знов біда...і смерті знов навала...

Ридаючи над кількістю могил,
Та витираючи свої криваві сльози,
Просила Бога із останніх сил...
Але невтішними були його прогнози...

...Кругом руїни...Пил та бур'яни...
Ділили землю,щоби грошей заробити...
Неначе вже й не рідні їй сини,
Якісь чужі,ворожі її діти...

Рубали ліс...(а завтра новий день)...
Спішили щоб усе...усе продати...
І вже не чути сміху і пісень...
Лиш постріли і смертний зойк солдата...

Знедолена...Розірвана... Свята...
Гірчить у серці присмаком полину...
Така у неї доля не проста...
Знов на колінах наша Україна...


Обійми мене, нічого більш не треба

Я хочу відчувати смак твого тепла.

І не прошу у тебе зірки з неба,

Тільки не спалюй спогади до тла.!




У твоїх обіймах відчуваю спокій,

І запах твій п'янить сильніше від вина.

У тебе не найдеться схожих копій,

Ти сам сказав, що я така одна..!




Тебе мені послали янголи із неба,

І Справді, зима творить чудеса.

Ти обійми, і нічого вже не треба

Звісно, якщо любов до мене ще жива?!!

comment Коментарі (0)

Уважно слухай, слухай мене, брате,
Як кличе серце, кличе доля
Вставай на захист, брате, треба зброю брати,
Брате...

Уважно слухай, слухай, брате, ти мене
Ти маєш чітко знати - кожен ворог вмре
Ворог кожен тут загине,
Загине кожен, хто загрожує народу України.

Маєш зброю - маєш славу, маєш волю
А як волю, брате, маєш -
Горя, брате, ти не знаєш.
Лиш щастя, брате, знаєш, коли волю маєш.

Здобувати волю, брате, важко
Легше, брате, здатись?
Здобувати волю, брате, важко
Але жити на колінах - також тяжко.

Тяжко жити, брате, жити на колінах
Справа, брате, не в твоєм здоров'ї
Справа, брате, в честі, справа в зброї.
Зброя, твоя брате, тебе може захищати.

Турбуйся, брат, про зброю
Про автомат піклуйся, пікулуйся, брат.
Брате, дай йому ім'я, хай зватимуть його Василь
Вір, брате, вір лиш Василю, з ним не втрапиш в западню.

Василь тебе вртяує,брате,
Злись на вороженька,брате!
За свої землі ми готові не лиш вмирати,
За свої землі ми будемо вбивати, брате!

Коли скінчиться все це,брате
Ти будеш знати, брате
Що живий ти будеш доти, брате
Доки дружиш з автоматом.

comment Коментарі (0)

Стеля, нагадуюча нескінченную даль
Це все, що я бачу, нажаль.
Ця стеля...

Ця стеля - це жах,
Ця стеля - це пекло і страх,
Але є в ній щось,
Приваблючє мої закоханні очі,
Щось гарне, щось ніжне,
Твій погляд дівочий!

Через твій погляд,
Себе я зі стелею зв'язав
Ти навіть не знала,
Як я тебе покохав.

Стеля - це мій уявленний світ,
Де ми з тобою в обіймах сміялись,
Стеля - це мій уявленний світ,
Де ми почуттів не боялись.

За межами стелі
Ти не зі мною,
За межами стелі
Я для тебе нікто,
За межами стелі
Гірко я плачу,
Бо твою ніжную посмішку,
Нажаль я не бачу.

Стеля - це мій уявленний світ
Де я не плачу від суму,
Стеля - це мій уявленний світ
Де я не бачу хлопот,
Стеля - це всесвіт,
Центр якого - любов.

За межами стелі
Ти - лиш сподівання,
Я малюю на стелі кохання
Кохання якого, як і щастя не буде,
Будьте щасливії,
Кохайтеся, люди!

comment Коментарі (0)

Вставай, народ,
Бери гармати!
Вставайте, діти,
Мову рідну вчите!
Вставайте, матінко,
Матуся моя мила,
Чи ти не любила?

Не любила спів пташок,
Що так ніжно щебетали,
Доки на нашу землю кляті вороги не встали?
Чи не любила воїна сміливого,
Доки ворог не убив його?
Чи не любила запах нашої землі,
Чи не любила Чорне море,
Доки не пізнала горе?

А я люблю!
Любити буду
Нашу мову,
Нашу землю,
Та й героїв не забуду!
А ви, робіть,
Робіть, що робите
Я вірю, браття,
Вірю лиш в одне -
Борітеся - Поборете!

comment Коментарі (0)

Було мені лиш 10 років,
Як дзвонив нам тато із окопів
Питався, як ми,
Чи чули ми останніє новини,
Чи зна синок,
Чому він ризикує за Вкраїну,
А синок не знав, бо сину не цікаво,
Що тато захищає цілую Державу,
А хлопця не лоскоче,
Чому ридає матінка щоночі,
Не синочка то турботи,
Що в оточенні татусь
П'є воду із болота.

Мине цей час,
Запанує мир в країні,
Мине цей час,
Пишатись буде ця дитина,
Що віддав свій борг татусь
Народу України!

Вже час минув,
І я вже виріс нині
Тепер я знаю, що
Тато мій - герой,
Героям слава,
Слава Україні!

comment Коментарі (0)

Мої думки лише про тебе
Ти в мріях моїх
Навіть в сни приходиш завжди тільки ти
В обіймах ніжності і теплоти
У погляді безмежної краси
У подиху любовної жаги
В тремтінні навіть дотику руки
І що в житті ціннішим може бути
Коли ніколи ці моменти не забути
Цим почуттям не згаснути
А навпаки проходити крізь ті роки
Що нам залишились пробути
Бо серцю не накажеш все забути
Коли навколо все нагадує про тебе
І хочеться лише тієї теплоти
Що відчуває тіло коли поруч ти
Можливо це лише думки
Що не дають спокійно спати
Але я знаю точно що вони
Не заборонять все життя тебе кохати
І ніжно тіло твоє обіймати
А потім цілувати, цілувати
І ні на мить тебе не відпускати
Тонути, плакати, мовчати
Любити, пестити, кричати
До себе міцно пригортати
У сни з тобою поринати
Життя пройти тримаючись за руки
Не знати що таке та біль розлуки
А лиш ту ніжність відчувати
Вона ж змогла нас поєднати
Серця навік наші зв'язати
Усмішку на обличчя дарувати
І кожну зустріч тепло так чекати
Хоч заборонено мені тебе кохати....

comment Коментарі (0)

А перед нами гори-горизонт,
Безмежно вільний - він без оков,
Йому на зустріч підем разом,
За руки міцно взявшись знов.

І хай часом бувало дуже прикро,
І хай вірити ніхто не вмів,
Та сьогодні нам все уже відкрито,
Нам тепер не треба маяків.

Розправим сміло свої крила,
Так легко відірвемся від землі,
Хай ловлять мрії ті вітрила,
В польоті на хвостах вітрів.

comment Коментарі (0)