RU UA
Вірші і поезія українською мовою про любов та довіру, дружбу і життя - гарна можливість поглянути на світ з іншої сторони, відчути почуття інших людей у мелодійних рядках красивих віршів. Сумні вірші - красиві слова, що виражають проблеми тих хто так близько, але зовсім нам незнайомий... і часто можна побачити, що ви не одні у цьому світі. Тут кожен може поділитись власними красивими віршами та оцінити інших.

Світи Танго –
Нескінченні
І
Несповідні.

***

Розділили монету
на половини,
Монету срібну,
з прадавніх літ.
Половина у мене,
половина в дівчини,
Вони рятують
Золотий Щастя Світ.

Срібносяйне Струміння
в цю Ніч Останню
Прикрашає наш Танок,
вітає нас…
Чарівні половинки
Талісмана Кохання –
Вони з’єднають
крізь Простір і Час!

Почуття збережемо
в час розставання,
Ми разом будем
з тобою знов…

Два Півмісяці Срібні,
Брати Кохання,
Пильнують нашу
Золотаву Любов!

comment Коментарі (0)

Україна- моя Батьківщина!
Я тут народилась й живу.
Це тут я вперше усміхнулась,
І подалі з мрією живу.

Це тут я вперше полюбила
Та зрозуміла, що таке життя.
Бо мама мене цього навчила,
Не здаватись та йти до свого майбуття!

Я в Україні вперше заспівала
Та зрозуміла, що таке талант.
Та без родини я б цього не мала,
Бо від них прийшов цей незрівняний дар.

Я вдячна Богу за його щедроти,
За те, що він зі мною й у біді.
Колись,на жаль, були у мене сльози,
А тепер- промінчик щастя в мене на душі!!!

comment Коментарі (0)

Кіт Василь примружив очі,
Муркотіння, мов шансон,
Як приємно на дивані
Про Кохання мати сон.

Лине танго світлим лісом,
Гей, танцюй і не барись,
Подарує ніжні чари
Василина, Киця-Рись!

Тільки раз ласкаво гляне -
Все яскраве і дзвінке,
Як смарагди, в Киці очі,
Серце ніжне і палке!

Василина, Василина,
Найвродливіша дівчина,
У ві сні і наяву...
Кіт Василь тебе кохає,
На гітарі файно грає
Серенаду чергову!

comment Коментарі (0)

Ми в розлуці з тобою вже місяць,
Ти до мене не писав,не дзвонив.
Ця любов промайнула так швидко-
Ти мене одну залишив.

comment Коментарі (0)

Ми лісом рищемо усюди,
Лише про битви всі думки,
Ми Зайці - хвацькі робінгуди,
Тремтіть Шакали і Вовки!

У ворогів квадратні очі,
Мета у нас завжди проста:
Підпалимо всі лігва вовчі,
Лису залишим без хвоста!

Давно забули слово "спокій",
Підвладні ми усім вітрам,
В нас гострі зуби і широкі,
Навіщо інша зброя нам!?

Зруйнуємо хижацький спадок,
Загони Зайців грізно йдуть,
Щоб в лісі був завжди порядок,
Чатує Заєць - Робін Гуд!

Давно забули слово "спокій",
Підвладні ми усім вітрам,
В нас гострі зуби і широкі,
Навіщо інша зброя нам!?

comment Коментарі (0)

Мерехтять вогні на краю доріг
Мчить авто у даль, рветься вже на волю
Ось настала мить переступить поріг
І залишитись на самоті із самим собою

Тінь дерев шепоче щось у слід
Грає вітер вальс, шелестить листвою
Зберегти хотів та не зберіг
Дотик поцілунків залишених тобою

Час іде, розведені мости
Стала поміж нас блакитна річка
Я вдивляюсь в темряву там де залишилась ти
Там засяяла зорею сонця полуничка

Ти десь там але ти більше не моя
Мушу визнать розумом, признать публічно
Вже немає ми, залишилось тільки я
Вигляда безглуздо і звучить цинічно

comment Коментарі (0)

Ти можеш звісно піти, ніщо вже тебе не втримає
Вже спалені вщент застарілі мости, та й чи справді були вони ніхто це не знає
Ти можеш знищити всі мої листи, це єдине що нагадує про наше кохання
В них мої почуття, як зараз модно казати, пости
Ну і звісно зізнання, зізнання, зізнання

Ніхто більше не стане тобі на шляху
Тільки вітер обійме тебе ніжно за плечі
Невідчується біль, та й не буде гріху
Більше не буде погоні, як не буде і втечі

Ти можеш летіти з журавлиним ключем
Піддаючись на гвалт від пташиного крику
Змиє слід твій природа прохолодним дощем
Але я пам'ятатиму, вродливу та дику

Пам'ятатиму погляд з під примружених вій
Як світилися ніжністю закохані очі
Як кипіло життя, цілий вихор подій
І знову ті очі, замріяні очі

Зупинись на хвилинку чи на мить озирнись
Може й справді ми бачимось із тобою востаннє
Пригадай лиш ту мить як наші губи сплелись
Як це було давно, дивовижне кохання

Не потрібно нам було докучливих слів
Ми жили лише мрією і були ми собою
Ми єдина частинка із двух різних полюсів
Без яких вже не жить бо не буде покою

comment Коментарі (0)

За вікном гудуть машини,
Всі біжать, хто зна куди?
Мало що, залежить від людини -
Вона прямує в нікуди!

Безодня світу, грацій сподівань.
Та свій талант не кожен спіймав,
Ніщо не розвіє тих страждань,
Якби там думками ти би не літав.

Задовільнив свої прості потреби.
Все просто, клацнув пальцем в телефон.
Гортаєш всі свої мережі,
Поки не приходить сон.

Кругообіг комфорту дивних речей.
Шукаєш в мережі цікаве
Та нічого нема, крім втоми очей,
І ти вже не знаєш як день новий настане.

comment Коментарі (0)