RU UA

Можеш мені збрехати,
прям в очі, так чесно, до болю.
Можеш від мене втікати,
Без зупинки і не розвернути очей.
Можеш мене забрати.
А сенс? Я і так із тобою.
Можеш мені промовчати,
Так зрадницьки й не показати очей.
Ти можеш все.
І я лише крихітка в твоїх руках.
Можеш мене покинути,
І подарити відчаяний страх.
Я можу тобі сказати,
Та ти всі слова із собою забрав.
Я можу тебе тільки чисто кохати,
Але... я лиш крихітка в твоїх руках.

comment Коментарі (0)

Настала ніч
Осіння ,тиха прохолодна ніч
Легенький дощик моросить
Я втомлений пришов з роботи
І вроді добре все
І я заснути намагаюсь
Та знову згадую про тебе
Про ту що полонила серце й розум
Про ту що з розуму звела
Про ту якій віддав всі почуття
Я знаю ти мене уже давно забула
В тебе новий самий самий
В тебе нові почуття
Нове щастя й нова радість
А я тону в своїх думках
Частенько руку я зтискаю Неначе в ній твоя рука
І на плече частенько споглядаю
Неначе там твоя голова
Та найчастіше
Знаєш?Знаєш?
Що я відчуваю?
Я відчуваю...
Я вічуваю як болить душа
А може й не душа я сам не знаю
Від чого серце в грудях так зтискає?
Від чого виступають сльози на очах?
Від болю цього нічого не допомагає
Так буває затихає
Затишшя перед бурею
Як я це називаю
І мучить і не покидає
Та я стараюсь нездаватись
Я борюсь
І засинаю з думками й почуттями
Та я надіюсь що проснусь одного дня без них

comment Коментарі (0)

Хто насправді я в майбутньому?
Фермер я чи геолог,вчений,вчитель,ну ХТО насправді я??? майбутнє не минуле то хто насправді я??? В минулім немовля
Ну хто на питання відповість ну хто насправді я???

comment Коментарі (0)

Я створила світ
Ти - мене образив.
Я створила світ
Ти - в мріях загубив.
Я зламала крила
Все це іза тебе,
Ти лиш прикидався
Насправді - демон ти
Не бачив ти насправді

comment Коментарі (0)

Ти іди і я іду
Забудь минуле – все забудь
Добре і погане.
І ті моменти у житі
де спалахне зоря.
забудь усе минуле не вернуть.

comment Коментарі (0)

Я йду туди де мене не чекають.
Я цілий день сміялась- а зараз плачу.
Та не побачите моїх ви сліз, бо я так хочу!
Прийшла, мене ніхто не бачить...
Я тінню ходжу: на носочках, тихо.
Мені так легше, мені так спокійніше.
Я сіра мишка, я сіра пташка, я сіра маса...
Мене не чують, а я не можу вже кричати!
Одна на світі, одна думками...
Я сіра маса, я сіра пташка, я сіра мишка.
Але давно вже не людина!


Все небо чорне,
бахкають торпеди.
снаряди, бомби, міни і ракети
летять над чорним, виснаженим небом.
Солдати гинуть і сумують їхні мати,
синів чекають, плачуть, виглядають.
Неповернуться вже вони додому,
уже ніколи, більше вже ніколи.
А материнське серце тихо ниє,
Дружини плачуть за чоловіками.
А діти тихо,тихо,тихо,тихо
питають в мами,- де мій любий тато?

comment Коментарі (0)

Схилили голови тополі
Свої ховають відчуття
Роса немов сльози солоні
І щирі їхні почуття

І стогне в степу сизий вітер
В степу хозяїн він один
На папірці з кривавих літер
Своєю кров'ю пише син

Він пише лист своїй матусі
Що був кривавий, жорстокий бій
Що полягли всі справжні друзі
І він залишився один

Пробач мені моя рідненька
У ці хвилини каяття
А зараз шлях лежить для мене
У небуття

Я дякую тобі рідненька
Що ти дала мені життя
За час проведений в недузі
За твої щирі почуття

За ту любов, моя ти мамо
Яку з собою ти несла
За ніжний голос, твої руки
І ті яскраві почуття

Пробач мені за тії ночі
Що провела ти геть без сну
Коли був з милою щоночі
Та залишав тебе одну

Твій сповнений любов'ю погляд
З собою в вічність понесу
Твій рідний запах, твої долоні
Жіночу вроду і красу

Летять круки над тіїм степом
Стоїть різкий над полем дим
Взлітає ангелом у небо
Єдиний материнський син

І випав папірець з долоні
Ослабла вже його рука
Чоло змарніло біля скроні
Накрило тіло вже роса.

Піднявся в степу сильний вітер
Він підхопив того листа
І папірець з кривавих літер
Він матері поніс листа

І впала мати на коліна
З грудей лунає дикий крик
Відчула матір подих сина
Що з вітром промайнув і зник

Відчула мати сповідь сина
Про лютий той кривавий бій
Немає в матері більш сина
І серце роздирає біль

Схилили голови тополі
Сльоза тече немов роса
Стоять тополі в чистім полі
І справжні їхні почуття

comment Коментарі (0)