RU UA

Край темного вікна стояв, як тінь,
Похмурий Зевс. Цигарка в нього тліла.
Утомлений від власних повелінь,
Утомлений від влади і від сили...

За вікнами вітри здіймали дим,
Несли його над злим і добрим світом,
Над маревом дощів... Тоді із ним
Прокинулась богиня Артеміда,

Рукою натягала тятеву,
Пускала в темінь мідні гострі стріли,
І Артеміду — сонну, ледь живу —
Боги і німфи більше не зустріли.

Зітхав вві сні тривожний темний світ,
Лишився без богині і без лука...
В той час розгублений сумний Аїд
Заламував від горя білі руки,

І Персефона ринула у тінь,
І опустила добрі світлі очі...
І не було спокійних сновидінь
У ті чужі, печальні, дивні ночі.

А Зевс стояв край темного вікна,
Цигарка тліла димом так химерно,
Коли ішла по пагорбам одна
Богиня, заблукала діва — Гера.

Олімп укрив гіркий одвічний квіт,
А друзі повмирали ворогами...


Як дивно... Ще живий і теплий світ
Було убито власними богами.

comment Коментарі (0)

Лети! Повільно підіймайся
Тримай у серці тихий шум
Дивись у небо, і не озирайся
Коли летиш на висоту

Думки тягнутимуть на дно
Не бійся думати про краще
Коли летиш на висоту
Ти лекше вітра підіймайся

Крилатими не легко бути
Безкрилими надії геть нема
Тримай у серці тихий шум
Дивись у небо, і не озирайся.

Sergey Bolevoy

comment Коментарі (0)

Минають дні, минають ночі,
Летять невпинно так роки.
А я все плачу — гаснуть очі,
І божеволію з журби!
О Боже, прошу, — змилуйсь наді мною!
Не дай загинуть в самоті!
Пошли щасливу й світлу долю,
Надію, віру і любов верни мені!!!

comment Коментарі (0)

Поплач. Можливо в сльозах знайдеш ти втіху
Стане легше і біль відійде
Ти не знаєш де завинила і за якого гріху
Але ти поплач, можливо біль мине

Ти не розумієш як змогла вчинити
Так матінка-зозуля кинувши дитя
Можливо так потрібно, чи так треба жити
Це дорослих справи, там не буде каяття

Поплач. Можливо саме так виглядає кохання
Не ніжність і обійми а шелест купюр
Повилітали на чужбину, їм не потрібні діти
Поміняли на одяг, бажано від кутюр

Поплач. Дивлячись на фото та пригадуючи маму
Це єдине що вас пов'язує і телефонні дзвінки
Вдивляєшся у риси телефонного екрану
Ще інколи з'являються смс рядки

Біль мине. Можливо із часом ти зможеш забути
Стерти в пам'яті більшість дитячих образ
Але знову вночі тобі не заснути
Пам'ятаючи фото маминих глаз

comment Коментарі (0)

Пригадався мій старий вірш написаний ще в грудні 17 року

Привіт моя ти радість і мій сум
Давно не бачились, давно не говорили
Скажи кохана чи це правда, чи це сон
Чи й справді ми так міцно полюбили

Можливо це проходить із часом
Та й досі мені сняться поцілунки
Щаслива мить як були ми разом
І відстань не зіпсує ці стосунки

Ти й справді моя радість, моя біль
Хоч ти далеко, але завжди ми з тобою
Як йду я, бачу поряд твою тінь
Що завжди поруч, ти весь час зі мною

Моя любов пронизана в роках
Це гомін серця вкрите сивиною
Твоє обличчя, наші діти на руках
Це справжнє щастя навіть поряд буть з тобою

Мій ангел ти що змушує страждать
Що серце рве і склеює шматочки
Ти та, кого я буду вічно ждать
Куди б не кинуло життя, в які куточки

comment Коментарі (0)

Хто зараз я?
Без тебе чи з тобою.
Чому така?
Та хто ж насправді я?
Нещастя я на ніжках,
Чи, для тебе, - щастя?
Безталанна тепер,
Чи, у твоїх очах, - талановита?
Щаслива,
Чи нещасна у твоїх очах?

Мене ти любиш,
Чи для тебе я ніщо?
Чи приголубиш,
А чи словом ти мене уб′єш?

Моє життя в твоїх руках,
Ти - моя доля!


Серцю рідні місця
У відкритім вікні промайнули,
Жалем сповнені груди
Ледве стримують здавлений плач.
Я прощаюся з вами...
Дорогої ціни ви набули,
України простори.
А вагони вже ринулись вскач.

Я прощаюсь з тобою,
Моя люба і рідна країно.
Може навіть надовго,
І не дай Біг того на біду.
Якби мала я змогу,
Полетіла б на крилах нестримно
Щоб побачити вишню
У батьківськім веснянім саду.

Доле! Доле моя!
І чого ж ти мене забуваєш?
Тяжко жить в чужині.
Коли сняться зелені гаї
Чи настане пора,
І ти, доле, про мене подбаєш,
І тоді не вві сні заспівають мені солов' ї

comment Коментарі (0)

холодне море
одеський пляж
ранкова кава
сумне лице
спізнілий потяг
пустий вагон
я - тут
ми - тут
ілюзія любові
рука в руці
губи до губ
ми не потрібні
чужі
ми не ми
я це - я
ти це - ти
почуття на автоматі
я ненавиджу тебе
теорія зайва
це правда гірка
ми розлюбили
ми загубили себе
згаєний час
сльози солоні
часті усмішки
цукерки в долоні
уроки життя
все зрозуміло
душа хоче самоти
тіло любові
я на порозі вічності
самоти
болю
карта лягла
воно так і буде
я забуду тебе
а ти мої губи

comment Коментарі (0)