RU UA

Я пам'ятаю як усе було...
Як ми гуляли і сміялись,
Як вперше ми з тобою цілувались,
А потім пам'ятаю дощ, і ти сказав - " виходь за мене заміж"
Я здивувалась, і одразу засміялась,
А ти почервонівши враз упав.
А далі... далі, я погано пам'ятаю,
Але, здається, вже приїхала швидка,
І я не розуміючи, що сталось, я просто плакала поки не втратила свідомість.
Прокинувшись в лікарні, одразу я у лікаря спитала - "Де він?"
І він миттєво зрозумів про, що йде мова,
Відвівши очі він сказав - Пробачте ми його не врятували.

1 comment Коментарі (0)

Я ж знала що так буде,
Чому ж плачу я?
Думки мої зацвіли,
А серце бачить:
Мороз в твоїх очах
Колов пекуче,
Я ж знала що так буде,
Проте мені було гнітюче...
Я впевнена була,
Що вже не буду,
Когось любити як тебе -
Так сильно, палко і болюче.


Я ж знала, що так буде,
Чого ж плачу я?
Думки мої зацвіли,
А серце бачить:
Мороз в твої очах
Колов пекуче,
Я ж знала, що так буде,
Проте мені було гнітюче...
Я впевнена була,
Що вже не буду,
Когось кохати, як тебе -
Так сильно, палко і болюче...

0 comment Коментарі (0)

В чому радість, ця невічна?
Милість, горда, непроста..
В чому край гори, цинічний?
Що так грає, як струна.
В чому ця краса, безмежна..?
Співи красні слов'я,
В чому ж людська безкорисливість?,
В чому ж доброта?!
Я незнаю, що за страх,
Покорив все людство, бідне,
Що загралось в небесах,
Що так малоймовірно,
Вірить в все незбутнє,
Так, вірить в сім чудес всесвітніх,
Й забуває промінь втрат,
Просто так,невмірно.
Забуває про батьків, що у світі цьому,
Забуває про безмежний біль і втому,
Забуває що живе, що не гра це в полі,
Смерть прийде,прийде, від пострілу в горі,
І згадає милу він, милу він згадає,
Простір красить темні ночі,
Слово вже не грає.. (Юліана Рижак)

1 comment Коментарі (0)

Знаєш, на світі жити без кохання важко,
Коли ти вперто обертаєшся назад,
Й ненавидиш ти кожен день і кожну пташку,
Й гірким здається білий шоколад.

Без тебе,моє життя не мало сенсу,
Й не мала того запалу в очах.
І не знаходила ні в чому інтересу,
Я путалась у датах і важливих днях.

Ти показав мені що означає відчувати,
Коли ти завдавав великий біль,
Ти показав мені як сильно можу я кохати,
І звідки може взятися та дика заметіль.

Ми познайомились з тобою вже давно,
Я думала, ми спілкуватись будемо не довго,
Та якось закрутилося все і занесло,
І зрозуміла що я хочу лиш одного.

І ти перевернув мій світ, моє життя,
Я думала людей таких нема на світі.
Ти за одну секунду пришвидшував моє серцебиття,
Не хочу позбуватися солодкої цієї миті.

Останнім часом, всі думки лише про тебе,
Про те, як відчувати покрив твоїх ніжних і коханих губ.
І замість шепоту твого я чую ніжний щебет,
І розумію, що я чистий однолюб.

Та я не знаю що ти відчуваєш,
Чого тобі хотілося б почути у моїх віршах,
Розмов таких ти просто уникаєш,
Боюся, що ти гратимеш на мОїх почуттях.

Ти говорив мені, що ти зі мною щирий,
Я хочу вірити у це до самого кінця.
І ти показуєш мені що дуже-дуже милий,
Та я боюся, що дойде кінця історія оця.

І я боюсь, а раптом це простий звичайний сон,
Й насправді цього всього геть немає,
Й життя моє-це звичайнісінький дур-дом,
І кожен щось другОму обіцяє.

А скільки варте слово в наші дні?
За нього навіть не дадусь і гривні
Й залишимось самі ми на кінці,
Які ж усетаки всі люди дивні.