RU UA

Сьогодні я лишаюсь назавжди
Думок, що мучили мене ще вчора
Так хочеться переступити і піти
Від днів вчорашніх мимоволі хвора
Хворіла, подумки борола страх
Чого чекати?Де знайти розраду?
Я спогадів розвіювала прах
Думки свої доводила до ладу.
Я не лишаюсь тут, нема мене
Де тихо вітер колихає квіти
Забули ми, та все мине
Забули.. Буде довго нам боліти...

comment Коментарі (1)

А він один, у цілім світі,
Живе без ласки і тепла,
Без материнської любові,
і Без батьківського плеча.

В його очах, горить надія
Побачити нове життя,
Сказати вперше, слово:"Мама,
Відчуй моє серцебиття."

Я завітав у дит будинок,
Де жив маленький сирота,
І він зустрів мене привітно,
Із криком: " Люди..., Люди..,
Так.., УРА!"

Ми довго гралися, сміялись,
Мені він казку розказав,
І вже почав читати вірша,
Й на слові "Мама"- замовчав.

Я був не в силі пояснити,
Що означають ті слова
Й тремтячим голосом, крізь сльози,
Промовив тихо :"Вже пора".

Й тоді настала мить розлуки,
Я повернутись обіцяв,
Й він протягнув до мене руки,
І міцно-міцно обійняв.

В ту мить, усе перевернулось,
А по щоці стекла сльоза.
Я зрозумів, що значить-сам,
Я зрозумів, що значить-сирота.

Якщо тобі бува погано,
й ти нарікаєш на життя,
Згадай, як мучиться в цім світі,
Маленький хлопчик-сирота.


Вже слів нема і дихати так важко,
Все завершилось, не почавшись знов.
Десь промайнув, легенький запах щастя,
Й відлуння наших, незавершиних розмов.

А пам'ятаєш, як тоді кохали?
А пам'ятаєш, як колись було?
Коли світанок зустрічали двоє,
Коли усе для нас цвіло.

Коли годинами мовчали,
Все розуміли по очах,
Коли ми зорі рахували,
Й тому не спали по ночах.

Моє життя Ти розділила,
На дві частини, дві ріки:
В одній тинявся я у буднях,
А в іншій, поруч була Ти.

Цей час із болем пригадаю,
І затягну разючий дим.
Ти зараз іншого кохаєш,
А я- залишуся один!


Зачиняю двері щоб впустити тебе,
І щоб побачитись вимикаю світло.
Не буду жити так як інший живе!
Навесні-осінь, взимку-літо.

Для того щоб чути закриваю вуха,
І говорити хочу, коли в роті вода.
Я божевільний! Я нікого не слухав!
Такими вчинками знайти хочу дар.

Коли я читаю, то палю книжки,
Коли я пишу-відрубую пальці,
Та коли я хочу щоб ламались кістки,
То сиджу і ненаситно пожираю кальцій.

Я вдягаюся щоб почуватись голим,
Щоб переможцем стати викидаю медалі.
Я з'їм все щоби бути голодним,
Щоб зупинитись знову кручу педалі.

Плисти хочу? Беру на шию камінь.
Жити хочу? Спочатку помру.
Нарешті дар свій знайшов! А?мінь.
Та щоб померти спочатку живу.

comment Коментарі (0)

Хіба зря ми Любили, Кохали і клятву дали.
Щоб дочку ростити разом ми не змогли.
Сварилися й билися Любов не змогли зберегти.
І стосунки на Вірі, Любові, Надії ми не вели.
Обоє напевне ми грішні.
Не зміг я любов довести, Ти не зуміла простити.
Випробування Боже ми не пройшли.
Не зрозуміли як головне для дитини сім'я.
Коли батько і матір щасливі, радісно буде жити дитя.
І тепер ночами не спиться, згадую я ті щасливі моменти життя, коли разом любили і жили заради життя.
Мені ще один єдиний би шанс, я б доказав що таке є сімя.
Може не будуть почуті, ці відверті слова.
Но я кохаю й кохати я буду поки смерть не розлучне життя

comment Коментарі (0)

Ти не біжи за тим чого нема
Хай відпочинуть трохи твої ноги
Бо ти побачиш що усе дарма
Бо все колись виходить з моди

І час мабуть вже інший надворі
І зараз не кажу про пору року
Ловіть моменти допоки молоді
Не слухайте про що говорять з боку

Любіть людину що вам до душі
Робіть для неї все що тільки можна
Щоб ви ніколи не були чужі
Бо полюбити так не зможе кожен

Навчіться її ніжно берегти
Оберігати тихо від усього злого
Життя ж прожить не - поле перейти
Тож не забудьмо правила простого

Один у цьому світі ти - ніхто
Нічого сам не зможеш досягнути
Тримай це щастя щоби не пішло
Його ж буде не легко повернути

comment Коментарі (0)

Сумна, спустошена сиділа
Бокал вина в руці тремтів
І мовчки в темноту гляділа
В безмежне царство людських снів

Далеко десь в безодні ночі
Серце залишилось її
Не плачуть більше її очі
Сльоза лишилась лиш в вині

Остання та котра упала
Із пересушених очей
За ночі всі котрі ридала
Й не відходила від дверей

Любила, вірила, чекала
Що зараз з’явиться, прийде
Лише не думала й не знала
Що так життя її мине

Чому така сувора доля
Чому так швидко час злетів
Чому зазнала стільки горя
Чом не вернути більше днів

Чому лишились тільки ночі
І лиш терпкий бокал вина
І пересушенії очі
Й безмежна ночі далина

comment Коментарі (0)

Хотіла все забути... вдала що не дбала
Думала пройде, біль в серці мине
Та не получилось....до болю звикаю
Тебе я ще кохаю і не забуваю
Твій номер удалила, але ще пам'ятаю
СМС- ки стерла, але не забула
Фото захована, та все таки маю
Плюшку я тримаю та з ним засинаю
Твій голос почути все ще сподіваюсь
Зустрітися з тобою надія не згасає
З тобою бути, та тебе відчути- в думках я літаю
Тебе забути лишається мені
У тебе вже є інша- вона тебе "кохає"
Яка б вже там не була -
Почуття то кожен з нас має
Шепоче тобі на вушко" нікому не віддам"
Засинає з тобою поруч з надією що кохаєш
Тебе не розлюбити і не розгадати
Для тебе ця любов, як ще одна ігра
Кажеш що кохаєш, а потім забуваєш
І до іншої, неї, ти тікаєш
Одну одненьку покидаєш, як і мене!!!!

comment Коментарі (0)