RU UA

Хотіла все забути... вдала що не дбала
Думала пройде, біль в серці мине
Та не получилось....до болю звикаю
Тебе я ще кохаю і не забуваю
Твій номер удалила, але ще пам'ятаю
СМС- ки стерла, але не забула
Фото захована, та все таки маю
Плюшку я тримаю та з ним засинаю
Твій голос почути все ще сподіваюсь
Зустрітися з тобою надія не згасає
З тобою бути, та тебе відчути- в думках я літаю
Тебе забути лишається мені
У тебе вже є інша- вона тебе "кохає"
Яка б вже там не була -
Почуття то кожен з нас має
Шепоче тобі на вушко" нікому не віддам"
Засинає з тобою поруч з надією що кохаєш
Тебе не розлюбити і не розгадати
Для тебе ця любов, як ще одна ігра
Кажеш що кохаєш, а потім забуваєш
І до іншої, неї, ти тікаєш
Одну одненьку покидаєш, як і мене!!!!

comment Коментарі (0)

Ми - на межі протистояння -
Засмучені та мовчазні…
Все меньше тем для спілкування,
Все більший простір для гризні…

Не в змозі в Правді розібратись,
Блукаємо в сліпій брехні;
Бо ж соромно собі признатись,
Що винні ви у цій війні…

Що не повинна п’яна «вата»
В домівки наші смерть нести…
Що не за рогом вже відплата
За спалені мости й хрести.

Сліпа межа протистояння -
Як той лихий собачий сказ…
Все меньше тем для спілкування,
Все більший простір для образ…

comment Коментарі (0)

Такого болю ще мені ніколи
Не завдавала жодна із жінок…
Відносини між нами прохололи,
Переплелись барвінком у вінок.

Все відійшло, покрилося журбою;
Зів’яло, наче в спеку черемша…
Тужливо Муза плаче за тобою,
Та щось шепоче втомлена душа…

Роки прогомоніли швидкоплинно,
Позаду залишивши півжиття…
А ми усе шукали безупинно
Стежину у безмежні почуття…

У грудях щем і біль тупий, відколи
Ми заблукали в хаосі думок…
Таких страждань іще мені ніколи
Не завдавала жодна із жінок…

comment Коментарі (0)

Літо, Любові теплий вітер
Гуляли разом я і ти
Щасливі ми були як діти
Любов - це щастя для душі.

Твої красиві очі пам’ятаю
Уста Твої медові та п’янкі
Та біль в душі щемить нестерпно
Це тільки спогади мої…

Прийшла осінь, холодає
І за вікном дощить
Серце твоє мене вже не згадає
А на моєму рана ще болить…..

comment Коментарі (0)

Горить свіча,та не палає
А сум в очах та й не минає
За долю нашу,Україну
За неньку нашу молодь гине
Молюся Богу без зупину
В Молитву серцем я порину, В очах горить молитви слово
Тому прошу сердечно в Бога
Зупини ці біди сеї днини
Посій же щастя в Україні
Ми козаки, ми сильні люди
Та без тебе ми нікуди
Тож просим Боже помогти
Цих нелюдів перемогти
Щоб жити мирно,разом,Вільно!!
Щастя й долю Боже дай
Ми йдем боротись за наш Край!!!

comment Коментарі (0)

Перший


Hароджений в сім"ї звичайній
Будує сам своє життя
Тому, що має мрії тайні
Не жити в світі каяття
Та жити так вже зараз важко,
Де нафта. золото і гріх
І не летить у небі пташка
І чорний дим на землю ліг...
Та не витримуєш вже зовсім
І бігти хочеться кудись,
Тому, що скоро прийде осінь
І пожовтіє чийся ліс.
І береги вже не народні,
Що річки стримують в собі
Стоять маєтки там добротні,
А в них живуть мадам Фі - Фі.
Де замість чистого повітря
Вдихаємо ми метанол
Уран, бензин, та жовту сірку
І ще якийсь хлороксидол.
Кудись летить літак війсковий
І люди всі, як мурав"ї,
Кудись біжать, а так чудово,
Було в бабусі на селі!
Де тин старий, ставок в городі
Де справжній мед та молоко,
Де відчувалася свобода,
Хоча її і не було...
Бува, згадаю я дитинство -
Веселку в небі, ластівок,
Ласкаві руки материнські,
Та свій старенький дитсадок...

Усе минуло, пролетіло
Пішло кудись у забуття
Мабуть самі не догляділи,
Будуючи своє життя
Та вже немає часу більше,
потрібно, щось й собі робить,
Тому, шо може бути гірше,
Бо ворог Твій уже не спить
Куди поглянь - там хмарочоси
Багато в них бува людей,
Та проти них - ти просто просо,
Яке приносить їм грошей.
Ми вибирали самі владу.
Та прагнули, хоть щось змінить
Не вірю я в верховну раду,
А вірю лиш в щастливу мить:
Коли приходжу я додому,
Попрацювавши тяжко ніч
Беру дитину у долоні,
Обняв дружину - і на піч
А інше все - то так, не справжнє
Не рідне більше, не моє,
Бо бачиш, як той дядько важний.
Безхатька сильно в груди б'є
І не жаліє його зовсім,
Всміхається, бо він Богач
Всміхається він, та нечує,
Що десь лунає сильний плач
То плач - голодної дитини
То сльози - наших матерів,
Бо вже не має той родини,
Той мужності та сил без слів.

Бо говорити може кожен.
Що міг би він зробить
Та що зробити зараз можна
Без Бога? Мабуть Бог ще спить
Бо він все бачить і не дав би
Таке робити на землі
Та може він, ще почекає,
І спалить майже всіх в вогні
Залишить лиш частину кращих,
Тіх, хто цінують кожну мить
Та тяжкий хрест на плечах тащять
Від праці тіло в них болить
Які встають разом із сонцем,
Які лягають разом з ним
І виглядають у віконце,
А бачать там лиш чорний дим...
Бо інші прагнуть йти все вище
І вже немає в них межі
Кудись біжать, аж вітер свище
Не мають совісті й душі.
Руйнують все, що будували
Всі наші прадіди и діди
Та вже за безцінь все продали
Заводи фабрики й сади...
* * *
Початок нового століття
Змінив суттєвість назавжди
І вже так мало містць у світі,
Куди ми можем вільно йти.
Бо майже кожен все привласнив
Степи, річки, шляхи. ліси
Тому, що думає що щастя
В об'ємах власності — біди.

comment Коментарі (0)

Я не можу писати вірші про кохання!
Досі я не відкрила цього почуття,
Та сьогодні побачила тебе востаннє,
Зрозуміла - кохала тебе все життя!
Ми з тобою ще зовсім з дитинства дружили,
Пам\'ятаєш, ми й дня не могли без пригод?
Нещодавно з тобою у вальсі кружили,
А тепер тебе відправляють на фронт!
Ти для мене лишивсь неслухняним хлопчиськом,
Хоч тепер ризикуєш життям на війні...
Я для тебе зостанусь зухвалим дівчиськом,
Що так часто приходить до тебе у сні...
І тепер я тебе з нетерпінням чекаю,
З нетерпінням чекаю твого я листа!
І тебе з кожним днем я все більше кохаю,
Та, на жаль, розлучила нас клята війна!
Чи зустріньмось ми ще, мій сміливий хлопчисько?
Ти хотів би зустрітись, та тут не твоя вже вина,
І ти міг би обняти кохане дівчисько,
Та, на жаль, розлучила вас клята війна!

comment Коментарі (0)

"Чекав тебе! Дарма! Прощай!"

Шукав тебе, чекав тебе!
Кохав тебе всі дні.
Жадав тебе, просив тебе,
А ти сказала: "Ні!"

Від слів тих серце рвало з тіла,
І душу оповила тьма.
Не знав, що ти цього хотіла,
Надіявся! Та-ба:- Дарма!

Твої слова були мені уроком,
Для мене ти була одна,
Я рухався з тобою крок за кроком,
Тепер накрила самота.

Я твоє рішення приймаю,
І не порушу спокій твій.
Як жаль, що більше не чекаю.
І не відчую дотик твій!

Я дякую тобі за щирість,
За те що не дала надій.
Мабуть візьму я з цього мудрість,
І буду рухатись до мрій.

Тобі я лиш одне бажаю:
"Безхмарне небо голубе."
Тебе назавжди відпускаю,
Знайди для себе те "одне"!

Це те чого усі жадають,
Воно даватиме тепло,
Це вислів: "Я тебе кохаю!"
Життя дає лише "воно".

І ти кохай, не відвертайся!
Життя лише розпочалось,
Вперед іди, не зупиняйся,
Зроби ти так, щоб все збулось.

Знайди перлину свого щастя,
І з рук ніколи не впускай.
Від себе лиш одне я скажу:
"Прощай! Прощай! Прощай! Прощай!"