RU UA

Плакати я уже не можу,
Сліз не вистачає,
Проте я добре знаю
Хто зуміє
Поплакать зі мною.
Тоді легче стане,
І сльози потичуть
І тоді зі мною друг
Хто порадіть зуміє
І посумувать також
А не хто піде
І не зрозуміє
Як підтримать
Друга своєго.

comment Коментарі (0)

Розбите скло не стане цілим знову,
Минулий рік назад не повернеш.
Та всупереч всьому душа готова
Летіти в ті краї, де ти живеш.

Вона не чує слів перестороги,
Що далі буде лише каяття.
Від неба лиш чекає допомоги,
З єднати разом два наших життя.

А той, по кому серце плаче,
Давно про старі мрії вже забув.
Та щоб душі не вмерти від розпачу,
Всевишній неможливе б повернув.

comment Коментарі (0)

Прощавай,
Відпусти мою руку благаю.
Відпусти,
Не цілуй мої губи картаю.

Прощавай,
Не шепчи мені ніжно кохаю.
Відпусти,
Адже я знов ридаю.

Прощавай,
Адже я ніжність вкладаю.
Відпусти,
Адже я страждаю.

Прощавай,
Адже я тебе відпускаю.
Відпусти,
Адже я тебе пробачаю…

comment Коментарі (0)

Засмутившись на самоті,
Втоплю в душі своїй образу…
Бо найболючіше в житті-
Це бути поряд… та - не разом.

29.01.2013

comment Коментарі (0)

Не хочу чути про твоє кохання,
Із твоїх уст це лиш слова пусті.
І не потрібні вже твої зізнання,
Бо очі твої стали вже давно чужі.

Не хочу знати я про твої муки
І про свої тобі не розкажу.
Усі слова – це лиш порожні звуки
І віри в них я знов не допущу.

Не варто зараз згадувать минуле,
Не треба спогадами мучити себе.
Пролинув час і я тебе забула,
Тому прошу забуть і ти мене.

Не варто знову думати про мене,
Всього, що було це не поверне.
І пізно зараз вже просить прощення,
В моєму серці відгуку воно вже не знайде…

Не треба знов мені щодня листи писати,
Не треба цих дзвінків і квітів теж.
Про щирість почуттів не треба знов кричати
І про своє кохання, яке не має меж….

Не треба, не роби цього, не варто.
Просто забуть і заново живи.
Сприймай це все як просто долі жарти
Посмійся, розвернись і просто йди…

comment Коментарі (0)

Дивилась я в твої прекрасні очі
В них бачила розгублене життя
Чи може ти когось боявся?
Чи може смерть уже прийшла?

Не відпущу тебе від себе
Не відпущу ані на мить
Та хоть і ти підеш від мене
Я буду ждать тебе завжди

Та ти пішов, пройшли роки
І все забулось як завжди
Не знали ми чого чекати
Але забули раз і назавжди

comment Коментарі (0)

Почала душу пестити іржа,
Крізь сон співати « Пам’яті Каррузо »…
Я не напишу жодного вірша,
Бо іншому вночі віддалась Муза…

І хоч приємне й гарне це життя…
Й твоя душа, як і моя вразлива,-
Йому віддай шалені почуття:
Його Ти любиш – з ним і будь щаслива…

Буяє літо… та не в цьому суть…
Стоять сурові осокори й клени.
Ти ним кохана і жадана будь,
Ласкава будь і люба … лиш - без мене…

Почала душу пестити іржа
Крізь сон співати « Пам’яті Каррузо »…
Пишу тобі останнього вірша,
Моя шляхетна і прекрасна Музо...

comment Коментарі (0)

***

Можливо дійсно я Тебе придумав,
Створив Твою оманливу красу…
Якщо ж зіткав і справді в своїх думах –
Через життєві бурі й пронесу.

У кожного із наc своя дорога…
За нас в церквах читатимуть Псалтир.
З любов’ю ми молитимемо Бога,
Щоб Він вказав дорогу в монастир.

Де завжди тиха радість і святиня…
Де – вічне все – і навіть тлінний прах…
Ти будеш бездоганна господиня,
А я – забутий немічний монах…

Розбещений любовною жагою
Я буду вічно згадувать Тебе…
Й дивитимусь, в омріяне Тобою,
Прекрасне небо – чисте й голубе…

Келійна тиша… у куточку кружка…
І погляд в небуття – у просфору…
І ранішня заплакана подушка
Не розповість нікому про журбу…..

Липень 2012 р.

comment Коментарі (0)