RU UA

Я одна....
Темна кімната, я одна.
Дверей для виходу нема...

Душа не спить, вона страждає
І серце їй допомагає.

Тіло ослаблене. Болить.
Мобілка в стороні лежить...

Сиджу і плачу, захлинаюсь,
І заспокоїтися намагаюсь.

Та не виходить вже, кінець..
Пропала безвісті, і поламався олівець....

comment Коментарі (0)

життя проходить день за днем
мені так важко пояснити
чому так скоро йдуть ці дні
чому так легко їх втрачати
чому так важко щось зробити
щоб бодай на мить усе це зупинити
чому так легко їх згадати
а чому так важко все забути
невже щось з пам'яттю моєю сталось
в голові моїй усе перемішалось
і вже ніколи я не зможу знову
відчути те, що між нами відбулось
за мене вже хтось вирішив
й мене не повідомив
навіщо дав мені надію
чому із серця не забрав любов
не хочу я й не хочу знати
мені тепер вже все одно
я хочу лиш усе забути
і вже ніколи не згадати
не хочу більше я терпіти
щодня оті тяжкі страждання
й мовчки у собі душевний біль тримати
бо кохання не варте такого страждання...

comment Коментарі (0)

Прості слова,і що сказать
Незнаю, я незнаю,
Прості слова казала я тобі
А ти, а ти мвчав не говорив до мене
Хотіла я почуть оці прості слова!
Тепер не хочу я не хочу чуть тебе ні бачить!
Забила я на тебе от і все!

comment Коментарі (0)

Ти...,ти зрадив мене з іншою!
Навіщо,я петаю це тебе?
Навіщо,плачу я ночами у подушку?
Чекаючи тебе!
А ти...,а ти там з іншою гуляєш.
Даруєш посмішку свою, і пристрасно її кохаєш!
Забувши про мене одну!

comment Коментарі (0)

Хочеш я знайду у собі сили?
Хочеш я забуду геть усе?
Хочеш я почну нову сторінку
Титульну, яка не знає хто ти й де ти є?
Хочеш я не буду думати про тебе?
Хочеш я забуду магію твоїх очей?
Хочеш я ніколи більше не зупиню
Мить, коли сказав ти «Я люблю тебе»?
Хочеш я ніколи більше не згадаю
Твої губи, поцілунки, ласкаві слова?
Хочеш я залишу у споко’ї
Сни, в яких я бачу тільки небеса?
Я змогла б…Я сильна, хоча вже не твоя…
Тільки нащо сонце, посмішки і таке життя?

comment Коментарі (0)

Скінчився день, так холодно...так темно....
Лиш зорі м'яко світять, та якось всеодно,
У гордій тишині залишившись з собою
Я довго-довго дивлюся в зачинене вікно....
І справді все було, і як я не замітила?
Я відігнала все, тепер хочу вернуть.
Була любов, було усе, та я це все покинула,
Тепер у серці колять осколки кришталю.
Так як тонка струна моя любов порвалася...
Заклеїти її не зможе вже ніхто.
А з часом все мине, любов почнеться заново,
Затихне сум, повториться все знов...
Але скінчиться день так весело, так тепло...
А зорі все світитимуть і буде всеодно...
У гордій тишині, залишившись з собою,
Ти будеш вже її, а я буду його!!!

comment Коментарі (0)

Я не можу жити серцем і душею...
я не можу радіти...
але я не хочу розкидуватись долею...
я хочу просто дихати-жити...
В мене невідома депресія...
Кожен день сльози...
В мені непередбачувана агресія...
Вже не лякає страшний сон і грози..
Я нікому не вірю,розчарувалась...
у лабіринті життя загубилась....
Всередині пустота холодна...
кінець....я впала додна....
Забула,що таке щастя і сміх...
вже не страшно відчувати гріх...
Тепер я наче мазохіст...
нічого не боюсь і повільно себе вбиваю..
жодних почуттів не відчуваю...
Не розрізняю сльози і дощ.....
куди втекло моє щастя,не знаю...
Для себе місце у житті шукаю...
....воно загадково зникло...
Почуття провини в мене проникло...
Але вже запізно.....
серце до мене говорить вже грізно...
Я просто пропала невідомо куди....

comment Коментарі (0)