RU UA

Ти іди і я іду
Забудь минуле – все забудь
Добре і погане.
І ті моменти у житі
де спалахне зоря.
забудь усе минуле не вернуть.

comment Коментарі (0)

Я йду туди де мене не чекають.
Я цілий день сміялась- а зараз плачу.
Та не побачите моїх ви сліз, бо я так хочу!
Прийшла, мене ніхто не бачить...
Я тінню ходжу: на носочках, тихо.
Мені так легше, мені так спокійніше.
Я сіра мишка, я сіра пташка, я сіра маса...
Мене не чують, а я не можу вже кричати!
Одна на світі, одна думками...
Я сіра маса, я сіра пташка, я сіра мишка.
Але давно вже не людина!


Все небо чорне,
бахкають торпеди.
снаряди, бомби, міни і ракети
летять над чорним, виснаженим небом.
Солдати гинуть і сумують їхні мати,
синів чекають, плачуть, виглядають.
Неповернуться вже вони додому,
уже ніколи, більше вже ніколи.
А материнське серце тихо ниє,
Дружини плачуть за чоловіками.
А діти тихо,тихо,тихо,тихо
питають в мами,- де мій любий тато?

comment Коментарі (0)

Схилили голови тополі
Свої ховають відчуття
Роса немов сльози солоні
І щирі їхні почуття

І стогне в степу сизий вітер
В степу хозяїн він один
На папірці з кривавих літер
Своєю кров'ю пише син

Він пише лист своїй матусі
Що був кривавий, жорстокий бій
Що полягли всі справжні друзі
І він залишився один

Пробач мені моя рідненька
У ці хвилини каяття
А зараз шлях лежить для мене
У небуття

Я дякую тобі рідненька
Що ти дала мені життя
За час проведений в недузі
За твої щирі почуття

За ту любов, моя ти мамо
Яку з собою ти несла
За ніжний голос, твої руки
І ті яскраві почуття

Пробач мені за тії ночі
Що провела ти геть без сну
Коли був з милою щоночі
Та залишав тебе одну

Твій сповнений любов'ю погляд
З собою в вічність понесу
Твій рідний запах, твої долоні
Жіночу вроду і красу

Летять круки над тіїм степом
Стоїть різкий над полем дим
Взлітає ангелом у небо
Єдиний материнський син

І випав папірець з долоні
Ослабла вже його рука
Чоло змарніло біля скроні
Накрило тіло вже роса.

Піднявся в степу сильний вітер
Він підхопив того листа
І папірець з кривавих літер
Він матері поніс листа

І впала мати на коліна
З грудей лунає дикий крик
Відчула матір подих сина
Що з вітром промайнув і зник

Відчула мати сповідь сина
Про лютий той кривавий бій
Немає в матері більш сина
І серце роздирає біль

Схилили голови тополі
Сльоза тече немов роса
Стоять тополі в чистім полі
І справжні їхні почуття

comment Коментарі (0)

Край темного вікна стояв, як тінь,
Похмурий Зевс. Цигарка в нього тліла.
Утомлений від власних повелінь,
Утомлений від влади і від сили...

За вікнами вітри здіймали дим,
Несли його над злим і добрим світом,
Над маревом дощів... Тоді із ним
Прокинулась богиня Артеміда,

Рукою натягала тятеву,
Пускала в темінь мідні гострі стріли,
І Артеміду — сонну, ледь живу —
Боги і німфи більше не зустріли.

Зітхав вві сні тривожний темний світ,
Лишився без богині і без лука...
В той час розгублений сумний Аїд
Заламував від горя білі руки,

І Персефона ринула у тінь,
І опустила добрі світлі очі...
І не було спокійних сновидінь
У ті чужі, печальні, дивні ночі.

А Зевс стояв край темного вікна,
Цигарка тліла димом так химерно,
Коли ішла по пагорбам одна
Богиня, заблукала діва — Гера.

Олімп укрив гіркий одвічний квіт,
А друзі повмирали ворогами...


Як дивно... Ще живий і теплий світ
Було убито власними богами.

comment Коментарі (0)

Лети! Повільно підіймайся
Тримай у серці тихий шум
Дивись у небо, і не озирайся
Коли летиш на висоту

Думки тягнутимуть на дно
Не бійся думати про краще
Коли летиш на висоту
Ти лекше вітра підіймайся

Крилатими не легко бути
Безкрилими надії геть нема
Тримай у серці тихий шум
Дивись у небо, і не озирайся.

Byryndykova99


Минають дні, минають ночі,
Летять невпинно так роки.
А я все плачу — гаснуть очі,
І божеволію з журби!
О Боже, прошу, — змилуйсь наді мною!
Не дай загинуть в самоті!
Пошли щасливу й світлу долю,
Надію, віру і любов верни мені!!!

comment Коментарі (0)

Пригадався мій старий вірш написаний ще в грудні 17 року

Привіт моя ти радість і мій сум
Давно не бачились, давно не говорили
Скажи кохана чи це правда, чи це сон
Чи й справді ми так міцно полюбили

Можливо це проходить із часом
Та й досі мені сняться поцілунки
Щаслива мить як були ми разом
І відстань не зіпсує ці стосунки

Ти й справді моя радість, моя біль
Хоч ти далеко, але завжди ми з тобою
Як йду я, бачу поряд твою тінь
Що завжди поруч, ти весь час зі мною

Моя любов пронизана в роках
Це гомін серця вкрите сивиною
Твоє обличчя, наші діти на руках
Це справжнє щастя навіть поряд буть з тобою

Мій ангел ти що змушує страждать
Що серце рве і склеює шматочки
Ти та, кого я буду вічно ждать
Куди б не кинуло життя, в які куточки

comment Коментарі (0)