RU UA

Я створила світ
Ти - мене образив.
Я створила світ
Ти - в мріях загубив.
Я зламала крила
Все це іза тебе,
Ти лиш прикидався
Насправді - демон ти
Не бачив ти насправді

comment Коментарі (0)

Ти іди і я іду
Забудь минуле – все забудь
Добре і погане.
І ті моменти у житі
де спалахне зоря.
забудь усе минуле не вернуть.

comment Коментарі (0)

Я йду туди де мене не чекають.
Я цілий день сміялась- а зараз плачу.
Та не побачите моїх ви сліз, бо я так хочу!
Прийшла, мене ніхто не бачить...
Я тінню ходжу: на носочках, тихо.
Мені так легше, мені так спокійніше.
Я сіра мишка, я сіра пташка, я сіра маса...
Мене не чують, а я не можу вже кричати!
Одна на світі, одна думками...
Я сіра маса, я сіра пташка, я сіра мишка.
Але давно вже не людина!


Все небо чорне,
бахкають торпеди.
снаряди, бомби, міни і ракети
летять над чорним, виснаженим небом.
Солдати гинуть і сумують їхні мати,
синів чекають, плачуть, виглядають.
Неповернуться вже вони додому,
уже ніколи, більше вже ніколи.
А материнське серце тихо ниє,
Дружини плачуть за чоловіками.
А діти тихо,тихо,тихо,тихо
питають в мами,- де мій любий тато?

comment Коментарі (0)

Схилили голови тополі
Свої ховають відчуття
Роса немов сльози солоні
І щирі їхні почуття

І стогне в степу сизий вітер
В степу хозяїн він один
На папірці з кривавих літер
Своєю кров'ю пише син

Він пише лист своїй матусі
Що був кривавий, жорстокий бій
Що полягли всі справжні друзі
І він залишився один

Пробач мені моя рідненька
У ці хвилини каяття
А зараз шлях лежить для мене
У небуття

Я дякую тобі рідненька
Що ти дала мені життя
За час проведений в недузі
За твої щирі почуття

За ту любов, моя ти мамо
Яку з собою ти несла
За ніжний голос, твої руки
І ті яскраві почуття

Пробач мені за тії ночі
Що провела ти геть без сну
Коли був з милою щоночі
Та залишав тебе одну

Твій сповнений любов'ю погляд
З собою в вічність понесу
Твій рідний запах, твої долоні
Жіночу вроду і красу

Летять круки над тіїм степом
Стоїть різкий над полем дим
Взлітає ангелом у небо
Єдиний материнський син

І випав папірець з долоні
Ослабла вже його рука
Чоло змарніло біля скроні
Накрило тіло вже роса.

Піднявся в степу сильний вітер
Він підхопив того листа
І папірець з кривавих літер
Він матері поніс листа

І впала мати на коліна
З грудей лунає дикий крик
Відчула матір подих сина
Що з вітром промайнув і зник

Відчула мати сповідь сина
Про лютий той кривавий бій
Немає в матері більш сина
І серце роздирає біль

Схилили голови тополі
Сльоза тече немов роса
Стоять тополі в чистім полі
І справжні їхні почуття

comment Коментарі (0)

Край темного вікна стояв, як тінь,
Похмурий Зевс. Цигарка в нього тліла.
Утомлений від власних повелінь,
Утомлений від влади і від сили...

За вікнами вітри здіймали дим,
Несли його над злим і добрим світом,
Над маревом дощів... Тоді із ним
Прокинулась богиня Артеміда,

Рукою натягала тятеву,
Пускала в темінь мідні гострі стріли,
І Артеміду — сонну, ледь живу —
Боги і німфи більше не зустріли.

Зітхав вві сні тривожний темний світ,
Лишився без богині і без лука...
В той час розгублений сумний Аїд
Заламував від горя білі руки,

І Персефона ринула у тінь,
І опустила добрі світлі очі...
І не було спокійних сновидінь
У ті чужі, печальні, дивні ночі.

А Зевс стояв край темного вікна,
Цигарка тліла димом так химерно,
Коли ішла по пагорбам одна
Богиня, заблукала діва — Гера.

Олімп укрив гіркий одвічний квіт,
А друзі повмирали ворогами...


Як дивно... Ще живий і теплий світ
Було убито власними богами.

comment Коментарі (0)

Минають дні, минають ночі,
Летять невпинно так роки.
А я все плачу — гаснуть очі,
І божеволію з журби!
О Боже, прошу, — змилуйсь наді мною!
Не дай загинуть в самоті!
Пошли щасливу й світлу долю,
Надію, віру і любов верни мені!!!

comment Коментарі (0)

Пригадався мій старий вірш написаний ще в грудні 17 року

Привіт моя ти радість і мій сум
Давно не бачились, давно не говорили
Скажи кохана чи це правда, чи це сон
Чи й справді ми так міцно полюбили

Можливо це проходить із часом
Та й досі мені сняться поцілунки
Щаслива мить як були ми разом
І відстань не зіпсує ці стосунки

Ти й справді моя радість, моя біль
Хоч ти далеко, але завжди ми з тобою
Як йду я, бачу поряд твою тінь
Що завжди поруч, ти весь час зі мною

Моя любов пронизана в роках
Це гомін серця вкрите сивиною
Твоє обличчя, наші діти на руках
Це справжнє щастя навіть поряд буть з тобою

Мій ангел ти що змушує страждать
Що серце рве і склеює шматочки
Ти та, кого я буду вічно ждать
Куди б не кинуло життя, в які куточки

comment Коментарі (0)