RU UA

Знаєш, на світі жити без кохання важко,
Коли ти вперто обертаєшся назад,
Й ненавидиш ти кожен день і кожну пташку,
Й гірким здається білий шоколад.

Без тебе,моє життя не мало сенсу,
Й не мала того запалу в очах.
І не знаходила ні в чому інтересу,
Я путалась у датах і важливих днях.

Ти показав мені що означає відчувати,
Коли ти завдавав великий біль,
Ти показав мені як сильно можу я кохати,
І звідки може взятися та дика заметіль.

Ми познайомились з тобою вже давно,
Я думала, ми спілкуватись будемо не довго,
Та якось закрутилося все і занесло,
І зрозуміла що я хочу лиш одного.

І ти перевернув мій світ, моє життя,
Я думала людей таких нема на світі.
Ти за одну секунду пришвидшував моє серцебиття,
Не хочу позбуватися солодкої цієї миті.

Останнім часом, всі думки лише про тебе,
Про те, як відчувати покрив твоїх ніжних і коханих губ.
І замість шепоту твого я чую ніжний щебет,
І розумію, що я чистий однолюб.

Та я не знаю що ти відчуваєш,
Чого тобі хотілося б почути у моїх віршах,
Розмов таких ти просто уникаєш,
Боюся, що ти гратимеш на мОїх почуттях.

Ти говорив мені, що ти зі мною щирий,
Я хочу вірити у це до самого кінця.
І ти показуєш мені що дуже-дуже милий,
Та я боюся, що дойде кінця історія оця.

І я боюсь, а раптом це простий звичайний сон,
Й насправді цього всього геть немає,
Й життя моє-це звичайнісінький дур-дом,
І кожен щось другОму обіцяє.

А скільки варте слово в наші дні?
За нього навіть не дадусь і гривні
Й залишимось самі ми на кінці,
Які ж усетаки всі люди дивні.


Ну, не мовчи, скажи хоч слово,
Твій голос як наркотик у моїй крові,
Без нього забуваю дихати раптово,
І задихаюсь в цілковитій самоті.

Ну, і досі ти мовчиш,
Хоч ні, не говори нічого.
Без тебе жити так мене навчиш,
Ти пІдеш, та не залишиться в мені живого.

Твої слова - як сильні сигарети,
Наповнюють з середени, й навіюють дурні думки.
Розповідав ти всі свої страшні секрати,
І ми на них повісили, разОм, важкі замки.

Скажи мені, бувай,
А ні, то залишись зі мною,
Прижмусь до тебе, скАжу, "зачекай".
Та ти розвернешся широкою спиною.

Я буду бачити твій силует,
Що швидко віддаляється від мене,
Та я запам'ятала твій портрет,
І інколи так хочеться назад, до тебе.

Ти більше не прийдеш,
І більше ти не скажеш навіть слова.
В моє життя ти просто не ввійдеш,
Я не переживу, ось-цього всього знову.


Не питай, чого сумно на серці.
Ти приніс чорний колір веселці.
А в очах заблищали не сльози -
То сніжинки розтали з морозу.

Розкажу я південному вітру
Про любов нашу ніжну і світлу,
Що її вберегти не зуміли,
Зимній холод до сеоця впустили.

Не питай...Слова втратили владу.
Записати в рядочок їх сяду.
Якщо рими у них відізвуться,
Вони іншого серця торкнуться.

comment Коментарі (1)

Кожен мусить залишати
Чудовий слід у житті,
Кожен має бажати
Таємних слів мудреців.

Ми бачим майбутнє,
Де природа співає
Про минуле як мутне,
І словами грає.

Слід у душі остається
У кожного із нас,
Комусь це даром вернеться
А хтось , стоятиме біля трас.

Треба стояти до смерті
Щоб тебе пам'ятали вік,
Люди в могилах то мертві
Які не здолали цей рік...

comment Коментарі (2)

Боже мій ріднесенький , що мені робити
Як мені за свою ріднесеньку ,богу помолитись
Мамо , мамочко рідненька чом ,ти мене покинула
Ти поїхала , на чужину
А дітей своїх на кого залишила.

comment Коментарі (0)

Why when do you love
And somebody is getting married
your life!
And he breaks it to you.
And the soul hurts and cries.
Cut the heart, cuts the pain.
And you - slowly wake up,
and there is only a shadow.

comment Коментарі (0)

Інші люди.Інший світ
Все чуже,поглянь довкола
Й ти далекий,сам не свій
Ти не той,не та розмова
Серце плаче.Біль не стих
Хоч колись все було добре
Повернися,озернись
Я ще та,побудь зі мною
Ти мовчиш та десь ідеш
А я слідом за тобою,
Але щось у серці жме
Ти показуєш рукою
На той шлях,що ти обрав
Я тебе не відпускаю
Знаю,все буде гаразд
Адже я тебе кохаю.

comment Коментарі (0)

Напишу вірш щоб ти мені не снилася,
Бо дуже страшно спати так,
Й нехай в тім сні ти вірною лишилася,
Та всеодно той сон поганий дуже знак

Ти скажеш, що від тебе я відрікся,
Вогнем спалив давно усі мости,
Але згадай, не сам коханням я попікся,
А зрадою й брехнею обпалила мене ти.

Нехай судити буде мене доля,
За те,що щиро я любив,
Якби напевне була моя воля,
То я б тебе у своє серце не впустив.

Пробач, вже не залишилось варіантів,
Ти змусила мене піти,
В твоїх очах побачив я багато фігурантів,
Мене на них свідомо проміняла ти...

Я знаю,знову ти когось полюбиш,
Присвячена буде йому душа твоя,
І обдуривши своє серце приголубиш,
Його,з бажанням щоб то був не він а я...

Тепер я спогад,все як ти хотіла,
Зійшли сніги,прийшла моя весна,
Тепла тоді ти мого просто нехотіла,
А зараз - вже й мене тепер нема..

nzr

comment Коментарі (1)