RU UA

Теплим сонцем напоєні вщерть,
Пахнуть яблука срібними росами,
Пахнуть медом і щедрим дощем,
Пахнуть зорями...
Пахнуть осінню...


Мій ангел такий маленький,
ну просто крихітка —
я навіть не бачу,
чи він сидить
на моєму плечі.

Мій ангел такий легенький,
ну просто пушинка —
я навіть не чую,
як він сидить
на моєму плечі.

Мій ангел такий тихенький,
ну просто тихіший трави —
я навіть не знаю,
коли він спить,
а коли прокидається
на моєму плечі.

1 comment Коментарі (0)

Зазвичай, я втішаю себе своїми віршами,
Довгими, затяжними вечорами.
Проте, сьогодні, я скучив, тільки за Вами.
Так, ніби ми не зустрічались роками.

Ви підозріло часто у моїх думках,
Ніби я писав про Вас у своїх віршах,
Про те, ніби, Ви раніше були у моїх очах,
Так, ніби та, котру я би носив на руках.

Щось перекрутилося, ніби, це у моїй душі,
І я здогадався, що писав про Вас у вірші,
Що справді, так, вони дійсно Ваші,
І якщо Ви не проти, то скажем, що наші.

Мені вдалося вловити це хіба, що мигцем,
Бо Ви, напевно, були колись моїм віршем,
Проте, для мене Ви стали цілим сонячним днем,
Поглинувши мене своїм вогнем.

А ще ми ми зустрічалися у моєму сні,
І прокинувшись я довго сидів на вікні,
Бо щось було не зрозуміло мені:
Хто ця невідома пані полум'яна ?
Чому я хочу спопелитись у Вашім вогні ?
Чого являєтесь у сні ?