RU UA

Таїнства містить Духовний

Сувій:

навіть Обранцям,

не можна спитати

про долю,

«Шлейф

від парфуму»,

слід

від закоханих мрій,

Карби на серці,

стогін душевного

болю…


Сила кохання

сповнена

жахом страждань,

Рани кохання –

Не -

Ви -

Лі -

Ков -

Ні...

Демони можуть

зріктися

недобрих діянь,

Янголи здатні

поринути в дійство

гріховне.


Кара кохання –

крутосолона,

гірка,

Заздрість

спустошує

душі закоханих...

мрії...

Разом і поруч,

і руку стискає рука -

Тільки тоді

не злякають

ні пекло,

ні вирій!


Наше кохання блукає

у Всесвіті

вічно,

Зраду лікує,

полегшує

тугу

і відчай...

comment Коментарі (0)

День якось знітився, потух

Під зливами осінніми.

Спадає ніч на мокрий брук

І обростає тінями.

Твій дім, задивлений у сквер,

Балкон з каріатидами,

Зашерхлі сутінки портьєр.

В кімнаті хтось ледь видимий

Легенько зі щоки сльозу

Змахнув рукою кволою…

А з вікон тихо ллється сум,

Озвучений віолою...


Ти якось прокинешся вранці
Й відчуєш, що ти - сама:
Ні друзів нема , ні коханців -
Пітьма.

І не порятує втеча.
Та і до кого, і з ким?
Розвіялось все в порожнечі,
Мов дим.

Твоє приворотне зілля
Уже не подіє ніяк.
І буде гірким похмілля.
Ось так.


На вулицях засніжених лишаю слід,
Ліхтар там при дорозі… Вже темнiє.
Зимовий вечір в сутінках німих,
А на долонях сніг поволі мліє…

Я залишаю в закутках душі
Несказані слова… Кружляє вітер.
Сніжинки тихо тануть на щоці,
А на снігу папір з рядком розмитих літер.

comment Коментарі (0)

Захід сонця з тобою...
Це мов казка у сні
Тут все пахне красою
І летять журавлі...

Захід сонця з тобою,
І рожевий димар,
Мішок мрій за спиною
І потухлий вулкан.

Захід сонця з тобою ..
Це надія й журба
Завтра знову до бою
А тебе там нема...

Ти залишишся в серці
Як цей світлий ліхтар
Скоро буду з тобою
Мій коханий казкар...

comment Коментарі (0)

Дві чаші з незнаним напоєм
Стояли в кутку на столі,
У кожній із них – своя доля,
Що дана в житті на Землі.

Напій в чаші першій – прозорий.
Вода, наче чистий кришталь.
Це щастя, куди ведуть зорі
І стелиться стежкою біла вуаль.

У іншій – напій каламутний,
Вода, наче з крапель дощу.
Це шлях і печалі, і смутку,
Страждання, скорботи, плачу.

Дві чаші різниці не знають,
Їх випить судилось до дна.
Важливо збагнути, чому втрачаєш…
І оцінити дарунки життя.

comment Коментарі (0)

Розтали в темряві вокзал
І силует твій на пероні.
Твоя непрохана сльоза
Скотилась у моє безсоння.
Коліс ритмчний перестук
Рахує миті до світання...
Не можна звикнуть до розлук!
#Львів - Київ. Спогади. Кохання!


Те, що забулося, палає у душі
Прозорим вогнищем в золотокудрій юні.
І затремтіли спогади в сльозі,
Де час годинникар згубив, лише відлуння.

У тихім лісі ще стоїть туман,
Крізь віття б'ється теплий літній ранок.
П'янких троянд розвіявся дурман.
Народжується знов новий світанок...

comment Коментарі (0)