RU UA

Кожен з нас працює,
Досягає цілей,
Бореться за мрії,
Іде до вершини

Ми не помічаєм часу,
Вдосконалюємо сили.
Нас не цікавить світ,
Ми пливемо човнами надій.

І ми працюємо далі ,
Не зупиняємо роботу,
Але ми не машина.
Ми здатні відчувати втому

comment Коментарі (0)

Ви знаєте,колись я не любила осінь,
Здавалося,що це сумна пора,
Але нам варто придивитись,
Можливо,це і життя

Десь сум,десь радість,
Незрозумілі каяття,
І тут ти раптом оживаєш,
Осінь - це така пора

comment Коментарі (0)

Колись я тебе любив,
Була ще вчора зима.
Настала в душі моїй ця аномалія
В'яне серце та розум мій,
Став розуміти, що уже не твій.
Перестав мріяти про любов,
Холоне в жилах гаряча кров.
Йду по вулиці.
Розцвів каштан.
Він самотній і я сам
Була ще вчора холодна зима
Ти розлюбила і геть пішла...

comment Коментарі (0)

Я до серця тебе пригорну,
Розкуйовджу біляве волосся,
Поцілую в уста, обійму…
Що з того, що на вулиці осінь.
Я погляну у очі твої,
Що наповнені щастя сльозами,
І співають мені солов'ї
Про усе, що існує між нами.
І звучить, і вібрує струна,
І душа моя сяє ще й досі!
Що з того, що на вулиці осінь,
Коли в серці буяє весна!


Не обіцяй мене кохати все життя…
І ніжності не обіцяй мені до віку.
Ти вільна птаха. Та кохаю я
Тебе так ніжно, як можливо чоловіку!
Не обіцяй, що будеш вірною мені,
Бо всі слова так дуже мало значать!
Не обіцяй мені приходити вві сні,
Не обіцяй вину мою пробачить…
Не обіцяй… кохай лише… кохай!


матеріальні блага догорають
нема нічого
люди всі ридають
душа лиш дорога тепер
і хто ми?
залишилися поети
колись було це неважливо
тепер згадали що ми є
одні думки лиш за плечима
одна душа лиш при собі
тривожно сплю
недоїдаю
пишу я слів самі рядки
в майбутньому горить усе в огні
лиш усмішка з картини
скаже так чи ні
бути чи не бути
питання є одне
навіщо, ви, розумні люди, весь Всесвіт продаєте?
і восени немає листя
палахкотить воно уже
немає місяця і сонця
і зорі догоріли вже
і винні ми у цьому, люди
що рідний край не берегли
нема природи
пісня догасає
кінцевий день
ми помираєм
згоріли матеріальні блага всі
планета вся уже в огні
прощайте зорі
місяць золотий
багряне листя
світлофори
тепер ми лиш ілюзія
і винні самі

comment Коментарі (0)

Тихо ніжною віткою
Стукає квітка у вікно.
Самотня, як місячна зірка
Красива, як Мерлін Монро.
Висока, тендітна, струнка,
Неземний аромат.
Буває червона, рожева, білява
Лоскоче серденько і душу земних.
Це - мальва моя,
Душа нелукава
Проміннячко сонця
Мадонна сільська,
Її красі краю нема.
Найбільше люблю рожеві,
Такі мені до душі.
Мріють любов'ю і щастям вони.
Мальви - це казка,
Мальви - любов.
Мальви - світанок села,
І його кров.

comment Коментарі (0)

Хто знає що таке душа?
Розкажіть мені, будь ласка.
Хто знає де вона душа?
Покажіть мені, будь ласка.
І тут прокинулось кохання.
Тихо каже є душа.
Вона в тобі, в твоєму серці.
А серце каже спить вона.
Втомилась, дай їй відпочити.

comment Коментарі (0)