RU UA

Коли живеш собі своїм життям
З думками про одне, здається не здійсненне
Ти ловиш кожен погляд, кожен жест
І захват свій стараєшся сховати
Бо неможливо це, утрачено свій шанс
І мрієш знов побачити її, зловити погляд
Проходять роки, все йде як ішло
Страждання й радість, радість від їх щастя
От і настав той час коли уже
Ти ловиш довший погляд, жест відкритий
Думки вагаються, чому
У них все добре, ти не потрібен їй
Та ні чим дальше тим сильніше
Ти борешся з собою, щось не так
Неправельно це, неможливо
І розумієш, все боротись нема сил
Вона так близько і ніхто не бачить
П'янить лиш думка, ти все забуваєш
Обійми, ніжність цих солодких губ
Тебе п'янить ще більше
І тут звучать слова
Слова які ти так хотів почути
Все зупинилось, міліон думок
Чому не раньше, нащо ти мовчав
Кажеш своі, бажанні вже для неї
Вона чекала їх так довго як і ти
І знов мільйон думок
Як бути дальше, що робити
Звучать слова, слова болючі вже
Ти розумієш, все не так як думав
Нема там щастя
Біль на серці, чому все так
Зустрівся з ним, він теж близька людина
Ховаєш погляд, зрадив дружбу ти
Проскакують не ті слова
Вона лиш власність, згасло в них усе
Мільйон думок, чому, як бути дальше
Звучать слова, вона стомилась
Більше так не може
Мільйон думок
Страждань твоїх, я бачити не можу
Давай втечем
Щось сталось, щось пішло не так
Ти знов один, лишилось все як було
Може і краще, вних своя сім'я
Ти не потрібен ій, може все добре
Може все змінилось
Проходить час, ти ловиш погляд
Сумний, нема у ньому щастя
Звінок, звучать слова
На неї тисли, вибору не мала
На серці біль
Чому тобі все не сказала
Ти вирішиш усе
На цей раз буде все як планували
Настав той час, він кличе на розмову
На серці біль, ти зрадник, чому так
Питання: як, чому змінився він
У тебе своя правда
Прийшла вона
Він дав їй право вибирати
Ти вибір, все вона іде від нього
У нього злість і докір
Чому вона все швидше не сказала
Істерика, у них жеж діти
Він втратив все, нехоче більше жити
Мільйон думок вагання в неї, в нього біль
Виниш себе й радієш одночасно
Впав на коліна, просить не іти
Усе пробачить, змінить все на краще
Вона вже хоче тільки тишини
Даєш їм шанс обдумати ще раз все
Звінок, звучать тяжкі слова
Немає більше змоги вибирати
Знов біль на серці, знову сам
А що якби не дав їм шанс
Зустрів їх разом погляд він сховав
А посмішка її твоє зігріла серце
Невтримався і написав
Лише щоб знати, що у них все добре
І знов не ті слова
Постійний докір, робить її виннов
Тебе чорнить в її очах і рідних
Мільйон думок, вагання, біль, питання
А ти найбільше хочеш одного
Лиш щастя їй, а не страждання
І знову плани, знов горить вогонь
Короткі зустрічі, щасливий ти
В очах її ти знову бачиш щастя
Поїде він тоді втечете ви
На цей раз буде ввас усе готово
Вночі до неї йдеш, не думаєш куди
Сказала би той в пекло ти пішовби
Ви мрієте, розказуєш їй сни
І неважливо все коли вона з тобою
За якийсь час звінок
Тривогу чуєш ти
Вагання в неї, треба все спинити
Він невідпустить, вибачить усе
І може щей з собою щось зробити
І знову біль, і знову ти один
І знов вона тобі бажає тільки щастя
Та пізно вже, бо щастя це вона
Вона життя твоє, вона твоє кохання
Мільйон думок, вагань
Страждань, болів на серці
Прощання й відчай - це лише обман
І знову ти в її обіймах
І щастя бачиш у її очах
Що заборонено то вабить дуже сильно
Ти божеволієш в обіймах і нехай
Тобі усе одно, що скажуть люди
Є лиш вона, а решта все одно
Настав той час, коли усе відкрилось
Він знає все, тривога знов і біль
Він зробив хід якого ви не ждали
Назавжди можеш втратити її
Говориш з ним, він просить дати спокій
Хоче змінити все, рай дарувати їй
Вона здалася, пережила й так багато
Бажавши щастя, ти приніс лиш тільки біль
Ти віддав все, що може щось змінити
Створив собі проблем, щоб було думати про що
І тиха біль живе у неї в серці
Що у житті не зміниш вже ніщо
А він страждає з думкою про зраду
Тебе ненавидить,її колись простить
Думки про нього мучать мою совість
Тягар на серці буде теж завжди
Ну а вона лишила в серці радість
І неймовірну біль в моїй душі


А знаєте хочу таку любов як в фільмах
Щоб раз і на усе життя
Щоб було все так гарно й романтично
І щоб цій любові не було кінця
От так сиджу я і мрію
І фрагменти з фільмів я беру
Але признаюсь я вам чесно
На місце тих акторів
Ну когось іншого кладу
Багато раз я вже так робила
Але тільки зараз до мене дійшло
Що в кожної людини
Історія любові особлива

comment Коментарі (0)

Такого літа не було, як цьогорІч,

І зорі так не сяяли ніколи...

Яка зворушливо - п'янка серпнева ніч!

А як чудово пахне матіола!

Кохання наше - мрійний острівок

У морі щастя, в літньому розмаї...

Нам добре так!

Нам добре так удвох,

Що аж не віриться, що так в житті буває,



Так тихо ступала по сходах у Пеклі...
Тримавши за руку ту ніжність тендітну,
Напевно, боялась. Не вірить Упертий,
Що справді собою він змусив розквітнуть,
Відчути блаженство... Тремтіння... Лиш дотик
Від тіла палкого. Дарує ту грішність
Для неї земної, що поруч, навпроти,
І досить гаряча кохана... Ця вічність...
Минають в оргазмах хвилини блаженні,
Він знає, як краще доводити жінку,
Володар пекельний... І поруч знамення,
Ця діва невинна, що скорить відтінки:
І лиха, і горя... І Пекла палкого...
Крокує жадана, і справді невинна,
Не чинить проблеми та влади стрімкої,
Для неї володар — то гордість левина!
А більше не треба, лиш бути з коханим,
І ніжно тулитись... Бо тіло гаряче...
Так тихо ступає, як справжнє бажання,
Невинно говорить, він слуха дитячу
Наївність і радість, приємне зітхання,
І справді не треба казати щось більше:
Кохає невинна... Кохає і любить...
Сьогодні дарує для неї ці вірші,
Пекельну повагу, і годі прелюдій!
Заносить до ліжка... А далі секрети,
Не варто пізнати цю пристрасть тим дурням,
Ту грішність жахучу, те щастя пекельне,
Ті люди не знають, де палко, де буйно...
Де справжня спокуса вбиває той сором,
Вином напуває, і гонить весь розум,
Забудьте слова ці, як дивну дорогу
До сенсу спокуси... Пекельної прози...

comment Коментарі (0)

З'єднались частинки матриці в танці,
Кохали й любили на дивних світлинах,
Наступні хвилини зовсім вигнанці!
Так гарно, що вітер гойдає в жоржинах...
Волосся жіноче, добре пахуче...
В жоржинах тремтіло і тіло у нього,
І знайде кохана щастя жахуче!
В жоржинах прекрасних стежину, дорогу,
І буде тулитись ніжно до серця
Зірками своїми, і тілом гарячим...
З'єднались коханці в матриці долі,
Ніщо не розлучить торкання киплячі,
І довгі, і щирі, в матриці голі!
В жоржинах вітрисько сховає подружжя
Коханців любові... Сорому квіти...
І пройдуть століття, настигне байдужість,
І дехто все знайде: голі й роздіті...
Кохались в жоржинах щасливі собою,
Та в інших світлинах: старість на радість,
Танцюють коханці, ще досі їх двоє,
І роки не змусять танці чи жвавість
У ритмі кохання покинуть подалі...
Світлини покажуть: треба лиш розум,
Щоб просто зуміти і жити надалі,
Не тілом, а духом плести цю прозу.

comment Коментарі (0)

Я знову сижу один,
Вдихаю цей гіркий дим.
Та думка з голови не йде ,
Коли вже те щастя прийде.
Чи знайду я ту людину,
Свою кохану ,єдину .
І хай грізно реве грім,
Хотів би бути з нею всупереч усім
Та любов зараз як тренд,
Де тебе не чекає хепі енд.
І вкотре ти будеш сидіти на сходах один,
Видихати цей гіркий дим.


Сидиш і дивишся у вікно,
Ну і що, як воно?
Знову згадуєш оті стосунки,
А у голові робиш підрахунки?
Ти місяць уже як живеш один,
І всеодно вдихаєш нікотин?
Усі вже гроші провтикав ,
Так і досі на ноги не став.
Ведеш себе наче мала дитина!
У кожного буває нещаслива днина,
Ти мусиш усе це переступити,
Щоб далі щасливо жити.
Зможеш зробити абсолютно усе,
І хтось щастя у твоє життя принесе.
Для тебе вона стане музою,
А не якоюсь там обузою.
Разом ви будете мости будувати,
Нікому не дасте свій будинок ламати.
Хто б із вас не опускав руки,
Ви пройдете усі земні муки.


Ну що друже ,покурив?
А тепер сядь і розкажи що начудив
Чи тебе вкотре киданули ?
От так зібрали речі й дременули ?
Усе буває друже ,
Навіть і коли не дуже.
Ти буде думать про любов, що буде гнать до серця кров
З'явиться людина з якою будете чудити,
Тай не буде часу понудити.
Будеш звать її кохана,
Ось тоді загоїться серцева рана.
Передиветесь ви фільмів море,
Та й не будете думати про горе.