RU UA

Забуду спогади до ранку
Так добре було до світанку
Залізу в закутки душі своєї
В далеку, темну глибину.

Знайду твої слова тремтячі
І обійматиму неначе, ти...
Блукатиму всю ніч з тобою!
У темних закутках душі

А мрії залишатись там
Розсипатись до ранку встигнуть
Тримай слова в вустах своїх
Я буду в закутках душі.

Byryndykova99


Скажи мені,хто ти?
І де тебе шукати?
Може пів світу обійти?
Чи не далеко будеш ждати?
Я тихо мрія сидячи чекала свого чуда,
Цим чудом виявився ти!
Та є одна журба – розлука…
Вже тиха ніч не веселила,
Терпілось тихо в муках,
Ти моє чудо не журись,
Таке життя,така то мука.

comment Коментарі (0)

Повір мені,я все чекаю,
Обійми твої приміцні,
І знову сонце вже сідає,
А я без тебе,ти вдалі.

Я згадую ті темні ночі,
Ті мерехтячі ліхтарі ,
Де обіймались ми пів ночі
Під звук весняних тих дощів

comment Коментарі (0)


Таємницю ховає
різнотрав'я медове,
Сум лікує і тугу
ароматом п'янким,
Гостра мить раювання,
ледь вловима, чудова,
Нашу тайну ховає
різнотрав'я медове,
Вітер пісні співає,
чарівні, сопілкові
І миттєвості линуть,
неповторні, легкі.

Різнотрав'я духмяне -
запорука кохання,
Ми з тобою, неначе
у зеленому раю.

Ми прокинулись
зрання,
ми усе подолаєм,
Наше щастя безмежне,
всеосяжне, безкрає,
Тайну ми збережемо,
щоб кохання жило!

comment Коментарі (0)

Візьму я каву з рук твоїх
Бо ти так щиро пригощаєш.
Для тебе мило посміхнусь
І знай завжди я так чекаю.(Н.Воробель)

comment Коментарі (0)

Голубочки дикі воркували зранку,
Сонце прихилилось до дерев квітучих.
Ми з тобою тиждень грали у мовчанку,
не хватало слів нам, ніжних та пекучих.

Сизокрилі пташки, глянь, гніздечко звили,
бо вони, як люди не впадають в розпач.
Ми з тобою тиждень в самоті бродили,
схаменутись треба та сказати,- вибач.

Я твоя голубка, не така вже й дика,
сизокрилий птах мій, пригорни міцніше.
По життю чекає нас любов велика,
бо нема на світі ближче та рідніше.


Не треба нам цих слів
Це все є лишнім,
Відчувати твоє серцебиття
Спираючись на плечі ніжні,
Не думаючи ніпрощо
Ти ніби не мислиш,
Обіймаючи ту людину
Якою дишеш.
Ти думав що від цього стане ліпше
Обійнявши її... Та стало гірше...
Сидячи на ліжку в тютюновім диму
Ти згадуєш лише про мене одну,
Під пісню сумну ,під звуки дощу
З навязливим питанням :"Чому так люблю?"
І знову побачвивши мене
Так рветься сердечко так тягне,реве,
Забуваєш про тугу про дим тютюну
Обіймаєш мене ,тільки мене одну

comment Коментарі (0)

Між іншим сказані слова,
змінили правила відносин.
Погода в серці дощова,
на небі проглядала просинь.

У променях весняних днів,
між іншим нарікали марно.
Потрібних бракувало слів,
тому й на серці було хмарно.

Не зупинилися на мить,
один повз одного, між іншим.
В дрібницях не змогли спинить,
а потім знехтували більшим.