RU UA

Я люблю твої сині очі
І глибоку у них печаль.
Вони сняться мені щоночі,
В них туманами тоне даль...
Я люблю твої сильні руки,
І похмуре високе чоло.
Відголоски німої муки,
І судомами серце звело.
Заколише зима снігами,
Ми в любові згорим до тла.
І розтане холод між нами
Від нестерпної сили тепла,
Сили ніжності та любові,
І так міцно сплетених рук...
До останньої краплі крові,
Поки серця не стихне стук,
Буду завжди твоя й з тобою,
Буду поруч я день при дні.
Я закрию тебе собою
І на себе прийму вогні.
І любов моя стане дивом,
Аби ти був завжди щасливим...

comment Коментарі (0)

Світ біжить- не зупиняється,
І по ньому хтось тиняєтся.
Хоче спокій віднайти,
Загубитись в пустоті.

Краще б оченьки мої-
Не дивились у твої.
Так побачила тебе-
Надурила я себе!

Краще б зовсім я не знала,
І тебе не зустрічала.
Так я дура закохалась-
Голова твоя зазналась!

Коли бачу його- плачу,
І на кого себе трачу?!
Я соромлюсь говорити,
Щоб себе не засмутити.

Він не думає про мене,
Та кому така я треба?!
З глузду з' їхавша дурепа,
Надурю сама я себе!

Світ біжить- не зупиняється,
І по ньому я тиняюся.
Хочу спокій віднайти,
І від тебе утекти!


Моє кохання має сині очі,
І в них я бачу дивний сон.
Де ми з тобою на сопілці,
Кохання пісню граєм в унісон-
Разом.

Моє кохання має довгі вії,
І в них я бачу густий ліс.
Де ми тримаючись за руки,
Кохати вчимось в унісон-
Разом.

Моє кохання має чорні брови,
І в них я бачу грізні блискавки.
Де на небесному просторі,
Коханням зітремо їх в унісон-
Разом.

Моє кохання дуже дивне,
Його я бачу у ві сні.
І прокидатись не охота,
Коли ви поруч, в унісон-
Разом.


Закривалась від тебе... іншими.
Затулялась важливими справами...
Не ставали думки мої гіршими,
Не робились тобі ... заставами...

Все змішала: світи з планетами...
Все робила - тебе забути би...
Говорила душа сонетами,
Та я руки тримала зіткнУтими...

Затикала їй рота: "Мовчи ж бо вже!"
Та вночі чула всхлипів марення...
А ізрання: "Бог хай тебе... береже!" -
Це кохання мого ... відзеркалення.

Так, я сильна, я можу геть усе!
Серце рвати й вітрам усім кидати...
Хай мій розпач по світу рознесе...
Я навчуся про біль душі... вІдати...

Я знання тії питиму... літрами...
Лікуватиму тих, хто в журбі...
Лиш вночі, перед Богом, молитвами...
Я проситиму щастя... тобі ...


Карі очі, темне довге волосся,
Привернули увагу мою.
Може бачу я зовсім не дівку-
А казкову мавку лісну?
Її сміх дзвенить наче чари,
Що зробила зі мною ти?
Напустила на мене хмари-
І тепер ти потрібна мені.
А я хочу від тебе тікати-
Та не можу чогось піти.
І в думках я знаю то чари-
Та не можу вже відректись.
Ти в думках, ти в повітрі,
Ти в листях, що повільно падають вниз.
Всюди бачу твоє обличчя,
А у річці красу не земну.
Може знаю я зовсім не дівку-
А казкову мавку лісну?
Присвячується подрузі Анастасії Н.


Давай закінчимо цю тему
Це так безглуздо, вірити в любов.
Це так не чесно, що до мене.
Ти так кумедно граєш свою роль.

Це так фальшиво і це надто просто.
Це однобоко, і незграбно, і болить.
Це дуже страшно, що в душі одноголосно,
Хтось вірить й кричучи мовчить...

Ця рана, ще кровить, вона жива.
Ти надто глибоко поранив моє серце.
Тепер безжально кажучи прощай
Ти змушуєш мене згадати нездійсненне...

comment Коментарі (0)

Мама - це найважливіша людина в світі, бо вона нас народила, любить нас, піклується. Мама - одна на світі, мов квітка у долині.

comment Коментарі (0)

Я закохалась у твою посмішку
Я закохалась у твою мрію
Тепер не має не зможу
Тепер, я тебе розумію

Ми зможемо рАзом пройти всі незгоди
Ми зможемо! Чуєш , ти тільки існуй
Я знаю, це складно і всі ці прогнози...
Я знаю... Але ти ж все пройшов?

Ми зможемо рАзом. Ти чуєш? Я знаю
Підтримаю, впораюсь я не з слабких
І ти, моє сонце, світи вже без краю
Ми вибір зробили і він не з простих

comment Коментарі (0)