RU UA

Мене не вабить твоя висота,
Не варто спопеляти мою душу,
Не бійсь-я не стрибатиму з моста,
Але тобі зізнатися я мушу....

Я мушу запитати: чом тоді,
Коли жива ще була й непокірна,
Коли належала лише тобі,
Чому казав,що я тобі невірна?

Тоді,коли літала в небесах
П'янке кохання змусило тремтіти,
Я крила розпустила,наче птах,
Так рвалась в далечінь летіти.

Спалила все:і сваї,і мости,
Ні берега не бачила,ні краю,
Та знай:тоді то був не ти,
Не через тебе я й тепер згораю....

0 comment Коментарі (0)

Дякую тобі моє сонце
Наче пташка залетіла у віконце
Ти прийшла в моє життя
Дала сенс для мого буття
Так було добре з тобою
Що ти зробила зі мною ?
Кожного дня думаю про тебе
не можу впізнати себе
навіщо ти втрутилась в моє життя
якщо не збиралась залишитися
серце ти моє розбила
і навіть не зрозуміла
твої слова солодкі наче мед
в день теплий тануть як лід
багато болю мені завдала
і сказала, що не кохала
я хотів тебе покинути
лишитись попросила ти
буду з тобою завжди
лише попросила б ти

0 comment Коментарі (0)

Я пробував спрагу піском тамувати...
І море спалити хотів...
Та чим більше я мріяв бути з тобою
Тим далі від тебе летів.

0 comment Коментарі (0)

Кохає чи ні?
Ось у чому питання...
Почуття в глибині
Жадають признання!

Чи потрібні вони їй?
Не знаю...
Але з кожним днем
Я все більше кохаю.

Хай тільки попросить -
Я зірку дістану.
А як хто образить -
В лікарню відправлю.

За посмішку чарівну,
Усе віддам, що маю.
А тугу невимовну
Від тебе я сховаю.

І ось він настав,
Час мій зірковий.
Перед тобою я став -
Твій погляд казковий.

Нарешті, сказав:
- Тебе я кохаю.
Життя свого без тебе,
Вже не уявляю.

Скажеш, що дурень?
Я повністю згоден.
Та дурень закоханий,
Почутів світлих повен.

Послухай, як серце
Б'ється поруч з тобою...
Хіба воно бреше?
Не здасться без бою.

Дай мені відповідь:
Чи маю я змогу,
Забути про тугу,
Забути тривогу?

Не мучай ти серце,
Не край мою душу -
Тільки скажи -
І я навіки залишу

Тебе у спокої.
Ти тільки скажи...
Не муч мовчанкою тяжкою,
А всю правду розкажи...

Два серця бились в унісон,
Віч на віч закохані стояли.
Й реальність тягнулась, мов сон.
Два сердця між собою розмовляли.

Прервала мовчанку вона -
Сльози на очах забриніли.
- Мушу зізнатись і я:
Терпіть мені більше не сила.

Кохаю тебе до нестями
Та втратити боюсь.
Я думала ночами:
А що як помилюсь?

Що будем ми робити,
Коли нема любові?
Як нам далі жити,
Намучавшись доволі?

Не бачили кохання,
Що поруч так було.
А все через питання:
Чи треба нам воно?

- Не переймайся, головне,
Разом назавжди ми тепер.
Туга, проблеми - все мине
Не варто лиш шукать химер.

Злилися в поцілунку
Якого так чекали.
Задовго вони мучились -
Кохання шукали.

Не шукай любов за небокраєм,
Просто озирнись.
Вона на тебе, може, вже чекає -
Ти їй посміхнись.

1 comment Коментарі (0)

Немовби тільки усе пооживіло,
квіти цвіли,дерева зеленіли
весна барвилась фарбами своїми,
і ніжний дотик до її руки,
та щасливий спогад на усі роки.

0 comment Коментарі (0)