Без тебе...
Не залишай мене, я точно упаду
Не залишай мене, без тебе я як вітер
Не залишай мене, я плачу і лечу
Люблю тебе, без тебе - без повітря.
кохання
Кохання - це найкраще почуття,
коли кохаєш маму, тата, рідних
ти нібито літаєш в небесах,
і тихо поринаєш в свої мрії.
Ти хочеш плакати, радіти і сміятись,
ти хочеш пізнавати щось нове
і інколи про щось ти забуваєш,
та не біда згадається усе.
Якщо кохаєш ти пробачеш все на світі,
брехню і заздрість, зраду і чутки.
Кохання - це найважливіше в світі.
Людино, памятай завжди про це!
Малюю я серце твоє на склі
Вкладаю всю ніжінсть у дотик
Покотилися краплі по ньому малі
Мов маленькі криштальнії сльози
Я чула тоді лише вітер гучний
Із вікна вириваючісь звуки
Звуки тих наших,заплаканих мрій
Про які не хотілось вже чути
Та минає вже час...
І не місяць... Не два...
І ти кажеш собі:''Почуттів вже нема!''
Та лишається рана в душі...
І здається пройшли...
І та люта зима ,
І весна яка була непривітна,
Де було без тебе так важко,однак
Не покидало мене те світло,
Та всерівно,всерівно хотілось кричать
Ти вернися,вернись моя пташко
Тільки тобою мені хотілося жить
А зараз без тебе так важко
Любов - це насмерть...
Любов - це на вік
Любов - це не вірш
Й вона не без рим
Любов опаляє, окрилює, рве
Вона нищівна, руйнівна і багата
Любов це не щось, любов - це все
Життя без любові - це марна трата
Не впаду...
Зі мною таке було раз
Коли я уперше кохала.
Я ніби летіла кудись
А потім нищівно упала
Тепер це не так
Я ще поки стою
Хоч ніби літаю
Але, уже не впаду...
Не любив...
Ти не вважав мене красунею,
Це був якийсь безглуздий жарт.
Ти не любив мене по-справжньому,
Ти просто жив, не знаючи вісх карт...
Іду з тобою
Нарешті пахне все весною...
Нарешті дочекались ми...
Живе все радістю й красою
"Нарешті" - тихо мовив ти..
Казкове небо заколисує маля
Наспівні пісні соловей співає
А я іду, радію мов дитя
Іду з тобою, світ цього не знає...
Прошу
Я прошу не дай загубитись мені в пітьмі
Я прошу не дай покохати тебе сильніше
Я прошу покажи хто насправді ти
Я прошу, я молю чи не чуєш ти ?