Слова-необхідність?
навіщо людям слова
коли є погляди запахи рухи
коли і так крутиться земля
і ти і так відчуваєш серця стуки
як добре коли ті слова мовчать
коли ти читаєш обличчя книгу
коли думки починають літать
і тане в льодовій душі крига
тепло ніжність любов
цього не передати словами
коли серце немов
керує твоїми ділами
і все... більше нічого не приховати
пізно вже намагатись
бо серце наказало кохати
і сил вже нема опиратись
не всю ту правду
можна словами сказати
не всю ту любов
можна віршами описати...
Милому
Милий мій,
Ти приходиш до мене щоночі,
В ту хвилину як я міцно сплю,
Заглядаеш в мої палкі очі
І шепочеш: "Кохана-- - люблю".
Сон
Палко в сні мене ти обіймаеш,
В тих обіймах я млію у сні,
Поцілунком мене окриляє,
Б'ється серце моє лиш тобі...
Кохання
В моєму серці живе почуття,
Що окриляє і підносить в небеса,
Дарує радість, силу і бажання
І називається це почуття - КОХАННЯ!
Чарівна
Ти чарівніша за ніч...
Ти прекрасніша за день...
Твої очі, вони як небеснії зорі...
Вони глибші за море.
Із ніжним маєвом краси.
В них навіки, тонути хочу я
А запах твій, цей ніжний запах...
Він зводить з розуму мене.
І в снах моїх, там тільки ти!
Блукаєш ти..., радієш ти...
Між просторами небес
І по стежині небокраю...
Ти спускаєшся з небес.
По теплих променях ясних
На чисті трави омиті свіжими вітрами
Та ранішніми дощами...
І вкриті, казковими квітками.
Лише тобою я живу!
Лиш тобою марю у вісні...
Тільки ти в моїх дмуках.
Тільки ти в моїй душі.
Твоє кохання
Обійми відкрий своєму коханню,
що стукає в серце твоє.
І знову, і знов душа співає
від щастя, весна настає.
Як світяться очі,
промінчики в серці.
"Спасибі, що ти в мене є."
12:04
27.03.2019
Ласточка Твоя
Відблиск мого серця
Я дуже рада, що мені
Ти дав свої нестримні крила,
Що ми і в горі, і в огні
Знайдемо правильні вітрила,
Що скоро будемо разом
Іти у світ рука об руку,
Що нам комфортно так обом,
Нема навкруг миліше звуку,
Як те твоє серцебиття,
Яке завжди у мені грає,
Хай не настане забуття,
Хай все життя в мені палає
Такий нестримний той вогонь,
Що ти мені подарував,
Твоє тепло важких долонь,
Як вперше ти за руку взяв.
Хай світло у очах твоїх
Мене проводить крізь роки,
Дарує тільки щастя й сміх,
А не засмучені думки.
Люблю тебе, хоча мабуть
Про це причати і не треба,
Лиш прошу, ти зі мною будь,
Бо світ немилий лиш без тебе.
ДОЩ
Моя душа ледь-ледь жива,
Хоча й страждає від вигнання.
І дощ весняний омива
Моє і серце, і кохання.
Не видно радісних облич,
Лиш тільки краплі сиплять долу.
І буде день... і буде ніч...
І все по колу... все по колу...
Володимир Танцюра