RU UA

Я напевно з тобою попрощаюсь
На листі, напишу кілька слів
Я вже в минуле не закохаюсь
Та не вистачить до цього сил.
Я напишу тобі, що не повернусь
Щоб мені ти більше не дзвонив
Я від всього заховаюсь
Не проситиму більше у батьків.
Нехай тепер це моя вина
Хоча ти цьому причетний більше
Скажеш, я напевно дурна
Можливо, та не буде як раніше.
Змовчиш при останній зустрічі
Не будеш шукати приводу для побачень
Не потече сльоза в цю ніч
І я вже зовсім не заплачу.


Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

Цілуй мене до оніміння губ,
Щоб не вистачило повітря для стогону.
І ангельське чуючи спів труб,
Щоб серце задихнулося від знемоги.
Цілуй мене до сполохів в очах,
До солодкого запаморочення,
До блискавки й грому в небесах,
Цілуй до смерті, і до воскресіння.
Цілуй боячись, немов у перший раз,
Цілуй від пристрасті голову втрачаючи,
Цілуй не думаючи, анітрохи не соромлячись,
Без зайвих слів, і не перестаючи.

comment Коментарі (0)

Сьогодні я тебе побачив
твоє обличчя і вбрання
твої красиві мокрі очі
ти була як зірка з неба
як маленьке гарне сонце
я побачив і заплакав
ДЯКУЮ ЩО ТИ Є

comment Коментарі (0)

Вже пролетів той момент
Вона його забувала
То не той експеримент
Давно вона його заблокувала.
Як нежданно 5 місяців пройшло
Сиділа вона стрічку читала
Аж раптом прийшов лист від нього
Радіти чи сумувати, вона не знала.
Він хотів її повернути
Згадував, казав що любить
Писав що не може забути
Ці моменти з нею, ту мить.
Вона спантелику не знала що писати
Згадала всі його приколи
Навіть не знала що сказати
Не повірить вона його словам ніколи.
Як час швидко пролетів
Згадала як в подушку ридала
Як з ним бути хотіла
І здається знов починає кохати.
Згадала все, що колись було
Так хотіла з ним бути
Одне питання зараз в голові
Повернутись до нього чи забути?



Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

До крові були покусані губи
І серце моє зазнало поразки
Більше такого я знаю не буде
Не буде більше такої казки.
Я боюся обіймів, ти це зрозумій
Адже важко без любові
В коханні відстань вимірює біль
І знов тут не обійтися без болі.
Я боюся знов її відчувати
Я боюся, і йду уперед знов
Мені набридло помилятись
Я йду уперед, забуваю любов.

Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

Горіла свічка у його руках
Тремтіння його руки дала відтінок
Хтось давно у твоїх очах
Хтось вже в твоїх обіймах.
Сумно чути, як болить душа
Як серце лиш знову затремтить
Не думаю, що вона така хороша
Та я, знов потерплю ту мить.
Як тільки свічка гріти закінчить
Так згорить до кінця втрачене кохання
Ти можеш хоч вічно мене любить
Та я не прощу, з тобою бути, нема бажання.

Юлія Мартин

comment Коментарі (0)

І все не те, і все не так
Без тебе тиша завмирає
І ти не тут, тебе нема
А смуток очі затуляє

Ти так далеко, я сумую
Без тебе ночі, вже не ті
І ти згадай, згадай ті очі
Які ти бачив у пітьмі

А знаєш як ласкав над ранок
Як ніжно обнімав і промовляв люблю
А я лиш споглядала тихо
І думках шептала, так , люблю

comment Коментарі (0)

Я навчилася жити без тебе
і це, моя маленька перемога.
На зміну коханню приходить
байдужість.
Вже дихаю вільно і серце
від болю не плаче.
Дякую долі за зустріч з тобою,
за час проведений разом.
І з посмішкою дивлюсь я
на тебе
розуміючи що так треба.

comment Коментарі (0)