Таксист відвези далеко мене!
Далеко, хоч на край світу.
Туди де зустріну кохання своє
Там де по-справжньому щасливим я буду.
Де немає печалі і смутку немає
Де в радості проходить життя.
Де люди проживають в достатку
І не потрібно думати про буття.
Де власником життя свого я стану,
Де обмежень і правил немає,
Де гроші з кішені дістану,
Спущу все на вітер наче їх не було і немає.
Хоча знаєш, таксист,
Не потріно нікуди везти мене!
Залиш усе як є!
Бо кохання зустрів уже я своє.
олександр клус
Бережи її …
А ти тільки уяви…вона не твоя…
Вранці з нею прокидаєшся не ти
Її сонні очі цілують не твої губи
А вона ж така гарна вранці
Вона готує сніданок не тобі
І не до тебе поспішає на зустріч
Не тобі розповідає як прожила день
Чи не з тобою ділить проблеми і радості
Не тобі пише ті зворушливі sms…
Не тобі присвячує вірші…
І ногами дарує задоволення не твоєму тілу
І не тільки ногами…
І не тільки тілу…
І ось тут…за вушком…цілує не тебе…
Так,як уміє цілувати лише вона…
Так як ти любив …
Не з тобою мріє про майбутнє…
Не тебе чекає дома з гарячою вечерею
Посміхається не тобі…
І навіть в істериці б*є кулаками не твою грудну клітку…
Не витираєш ці наївні сльози…
І листівки,і подарунки не тобі
Не гуляєш поруч по нічному місту
Не твої звички вона знає краще за свої…
І ніжність…обійми…не тобі..
І нігтями…по спині …не твоїй…
Не твоя дружина…
Не твоїх дітей мати…
Не твоя…
І нічого вже не виправити…
Вона зовсім не твоя…
Страшно???
Тоді бережи!!!...
Шукаю погляд твій палкий,
щоб знову в ньому розчинитись
уваги й ніжності напитись,
та не побачити вогню.
Цілую твої губи палко
цілую так немов в останку...
в твоїм нескоренім світанку
себе я в відчаї знайду.
До тебе лину як до сонця,
чекаю зустріч випадкову
та відчуваю я в долоні руку,
на жаль вже довго не твою.
І ти не мЕне обіймаєш,
не мій опал щоночі ловиш
та поруч завжди уявляєш,
бо знаєш..
я. тебе. люблю...
Я дівчину зустрів, чарівну, випадково,
Неначє полетів у небо до зірок,
I зустріч та була нємов казкова,
Mи з двох боків ступаєм на місток.
Що душі з'єднує, та подих забиває,
I ми йдемо, неначє увісні,
I слів безглуздя лагідних лунає,
I я живу в тобі,а ти- в мені...
Блакитні очі...
Як загубитись легко в бездонних очах
Ці очі немов океан блакитні і щирі
І в душі твоїй легенький спалах
Ти впізнаєш цю важливу тобі людину
Не бачив її ти давно і скучив за нею ти сильно
В очах твоїх радість іскриться безмірна
Ти побачила його знов...
Ти моє сонечко, і мій майбутній чоловік,
З тобою я готова прожити весь свій вік.
Без тебе я життя не уявляю,
Бо я дуже сильно тебе кохаю.
Я хочу, щоб ми разом були завжди
Я ніколи не скажу тобі з мого життя піти.
Тільки з тобою я хочу засинати,
І від твоїх поцілунків я хочу рано вставати.
Можливо це зараз звучить банально,
Але я вірю, що все в нас буде ідеально.
Я хочу щоб ти був тільки мій,
Бо ти і є той хлопець усіх моїх мрій!!!
Кохай того, хто тебе цінує.
А не того, хто ображає, і не хвилює.Кохай того, хто завжди допоможе, підтримає і приголубить.
А не того, хто не кохає, і не любить.
То й кого кохати будеш, повинен стати для тебе захистом і добротою, а не жахливим сном на пару років.
В якому ти прокинешся і все побачиш, який насправді світ, яке твоє кохання! Ти не лякайся це реальність, будь сильна ти витримаєш все!
Як мені подобається бути поруч з тобою,
Це не кохання, я не знаю що це зі мною.
І ти погодишся, що це не любов,
Однак я зроблю цю помилку знов.
Знаєш ? Ми зараз могли би віддатись бажанням,
І бездумно, шалено займатись коханням,
Проте у тебе, і у мене, один аргумент:
Давай не будем псувати момент.
І я не стану вимагати твоїх поцілунків,
Можливо, буде краще сказати, що ми у статусі друзів ?
Однак, підмічу, що не згідно сучасних шаблонів,
Проходить перебіг наших стосунків.
А ще, я не звик лягати спати на спині,
Мабуть, доведеться зробити це нині,
Бо ти закинула руку, і лежиш на лівому боці,
А я дивлюсь на твоє обличчя, на твої заплющені очі.
Зізнаюсь, що я не зможу сьогодні заснути,
Скажу відверто, бо двох речей я боюся:
Я або прокинуся сам, або у тебе влюблюся.