Мама
Мама - це найважливіша людина в світі, бо вона нас народила, любить нас, піклується. Мама - одна на світі, мов квітка у долині.
Ми не з слабких...
Я закохалась у твою посмішку
Я закохалась у твою мрію
Тепер не має не зможу
Тепер, я тебе розумію
Ми зможемо рАзом пройти всі незгоди
Ми зможемо! Чуєш , ти тільки існуй
Я знаю, це складно і всі ці прогнози...
Я знаю... Але ти ж все пройшов?
Ми зможемо рАзом. Ти чуєш? Я знаю
Підтримаю, впораюсь я не з слабких
І ти, моє сонце, світи вже без краю
Ми вибір зробили і він не з простих
Час
І тихо чути нелегке зітхання
Відлуння чутне в кімнатах пустих
Ти думав що все просто
Й ті вагання...
Звели тебе в могилу...Назавжди...
І завжди будуть чутні докори сумління,
Що ти все гаєш час
І знаєш що на дарма,
І тихо зводить з розуму поняття
Що ти втрачаєш все... Та марно...
_kasiyan
Перша зустріч-то любов
Зустрілись вперше ми дано
І зрозумів я зразу це любов
І куди не подивлюсь я було там гарно
Навколо все кипіло наче кров
Думав скоро будемо разом
Ти стала моїм діагнозом
Но любов жорстока і несправедлива
Неначе жінка та зрадлива
Коли сказав тобі про все
І мене всього трясе
Ти так нічого й не сказала
Неначе просто спала
Без відповіді все і так я зрозумів
Відсильних-буйних морських штормів
Розбите серце ти лишила
Обламамаіши мені крила
Мрія
Я мріяв про ніжний
Поцілунок з тобою
Мрію про тебе кожну
Хвилину свого життя
Мріяв про наших з тобою
Дітей які могли бути в нас
Мріяв про світле майбутнє
Ну навіть я не уявляв
Що ти мені встромиш
Ніж у спину
Я не очікував, що
Ти вирішиш бути
З найкращім другом
І я вирішив, що мріяти
Мріяти не шкідливо
Но ти з нею не бачиш реальності
Не обіцяй
Не обіцяй мені. Навіщо обіцяти?
Того, чого в житті, можливо, і не буде.
Ми можемо чужими стати раптом.
І з нами будуть поряд інші люди.
Не обіцяй, що щастя буде вічним,
Бо вічними є Всесвіти і Бог.
Не можуть бути будні в шоколаді,
Без різних прикростей й тривог.
Не обіцяй про наше завтра.
Лише люби, підтримуй і не докоряй!
У нас все буде, тільки з часом.
А поки буде,ні про що не обіцяй...
Вікторія Пастух
Ми постарієм
Із часом наша пам‘ять старіє.
Та це нормально, не злякайся.
Тільки прошу, коли ми постарієм
На ім‘я моє відкликайся.
Не дай рукам опуститись.
Частіше дивися на фото.
Мені би в тобі залишитись,
Коли за вікном непогода.
Не дозволяй забуватись.
Прочитуй вірші мої часом.
Я буду щосили старатись
Пам‘ятати, як ми були разом.
Згадую)
Я згадую твої очі
Я згадую їх в сумну мить
Я згадую твої кроки
Надіюсь їх знову зустріть
Я мрію про зустріч з тобою
Я мрію про просто привіт
Я знаю, що це не зі мною
Ти мусиш життя це прожить
Я знаю, що ми не взаємні
Я знаю, що я це не ми
Я знаю, що час нескінченним
Здається, коли поруч ти