Чарівна
Ти чарівніша за ніч...
Ти прекрасніша за день...
Твої очі, вони як небеснії зорі...
Вони глибші за море.
Із ніжним маєвом краси.
В них навіки, тонути хочу я
А запах твій, цей ніжний запах...
Він зводить з розуму мене.
І в снах моїх, там тільки ти!
Блукаєш ти..., радієш ти...
Між просторами небес
І по стежині небокраю...
Ти спускаєшся з небес.
По теплих променях ясних
На чисті трави омиті свіжими вітрами
Та ранішніми дощами...
І вкриті, казковими квітками.
Лише тобою я живу!
Лиш тобою марю у вісні...
Тільки ти в моїх дмуках.
Тільки ти в моїй душі.
Твоє кохання
Обійми відкрий своєму коханню,
що стукає в серце твоє.
І знову, і знов душа співає
від щастя, весна настає.
Як світяться очі,
промінчики в серці.
"Спасибі, що ти в мене є."
12:04
27.03.2019
Ласточка Твоя
Відблиск мого серця
Я дуже рада, що мені
Ти дав свої нестримні крила,
Що ми і в горі, і в огні
Знайдемо правильні вітрила,
Що скоро будемо разом
Іти у світ рука об руку,
Що нам комфортно так обом,
Нема навкруг миліше звуку,
Як те твоє серцебиття,
Яке завжди у мені грає,
Хай не настане забуття,
Хай все життя в мені палає
Такий нестримний той вогонь,
Що ти мені подарував,
Твоє тепло важких долонь,
Як вперше ти за руку взяв.
Хай світло у очах твоїх
Мене проводить крізь роки,
Дарує тільки щастя й сміх,
А не засмучені думки.
Люблю тебе, хоча мабуть
Про це причати і не треба,
Лиш прошу, ти зі мною будь,
Бо світ немилий лиш без тебе.
ДОЩ
Моя душа ледь-ледь жива,
Хоча й страждає від вигнання.
І дощ весняний омива
Моє і серце, і кохання.
Не видно радісних облич,
Лиш тільки краплі сиплять долу.
І буде день... і буде ніч...
І все по колу... все по колу...
Володимир Танцюра
Твої губи нагадували пелюстки троянд
Твої губи нагадували пелюстки троянд
Так ніжно забивали подих
Хотілося із них напитися нектар
Та вирушав в той час твій потяг
Лунав гудок, займали всі місця
Стояли тільки двоє на пероні
Дивився він їй в очі без кінця
Вона тримала серце у долоні
Іще хвилина й потяг полетить
Вже б'ють копитом металеві коні
Осталась мить, прощання тільки мить
Залишитись у неї у полоні
Осиротів вокзал, всі люди розбрелись
Залишивсь він один стояти на пероні
Осталась пам'ять коли вуста сплелись
І ніжний поцілунок на посивілій скроні
Переродження
Думки неначе вітер
І серце не в спокої,
Не міг я уявити,
Що вчиниш стільки болю
Твої червоні очі,
Мої заплутані думки.
Невже всі ті безсонні ночі...
Марними були?
Невже та осінь
І твої руки на моїх плечах,
Були лише для болю
Були лиш просто на показ.
Я й досі людям вірити не в силі,
Змінила ти щось у мені.
Тепер неначе в замкненій могилі,
Я сам залишився...на дні.
А знаєш - ні!
Не цього разу!
Не дам я розірвать себе,
Не кинеш ти мене з розмаху,
Не втоплюсь в світі
Де нема тебе!
Я підіймусь і стану краще,
Зовсім не так "щоб довести!"
Я просто хочу те багаття
В своєму серці зберегти.
Владислав Шевчук
У наше життя приходить багато людей
Найважще за все, із ними прощатись
Здається без них життя не таке
Нам важко із цим змирятись.
Без їхньої усмішки й теплого слова ,
Довкіл все темніє в моменті
Ми нуждаємось їх так сильно
Як економіка в еквіваленті.
Забути їх в принципі неможливо
Тай серце тугою плаче.
Людей відпускати важко
Та одначе...
Інчих уже не буде
Тих самих, таких любих
Які допоможуть всюди
Підтримають без причини.
Не треба їх покидати
У світ на похитку долі
Не треба їх відпускати
Все...ніби доволі.
Без назви
Весняні ночі напроліт,
Дивлюсь на небо вічне.
І я радію в якусь мить
Як те дитя дворічне!
І образ згадується твій..
Зима у літо враз,
І стало тепло на душі,
Якась іскра в очах..
Дивлюсь на небо
Та й гадаю,
Що роблю не те..
Скажи ти, Боже,
Що не знаю..
Чого не треба знать мені.
Дивлюсь на небо..
І гадаю..
Хто я такий на цій землі?!
За що таке подарували,
За що дісталась ти мені..
Щоб я ще раз кинув надію,
У ту глибоку яму, вниз,
Я не протримаю й години!
Буду тримать до самих сліз.
І як би біль мене не мучив,
Я хочу бачити тебе!
У горі, в радості, у муках,
З тобою, в мене не має меж.
І в цьому світі, всім похмурім,
Лиш ти для мене ясний луч.
Ніхто не втримає за крила,
Ніхто не наведе нам дощ..
Весняні ночі напроліт..
Дивлюсь на небо вічне.
І як я хочу ще на мить,
Побачить твої очі ніжні..