На уламках
Я танцюю на уламках
На уламках свого серця
Це не шахи,я не в дамках
Ми в фіналі,то ж не сердся
Ми один одного не тримали
Мені не боляче і не жаль
Ми повільно себе ламали
І щоб сховати рани,куталися в шаль
Та істину важко сховати
Усе завжди виходить на поверхню
Ти хотів мене обіграти
Лиш тим,що дивився зверхньо?
Зверхньо,на все що я ліпила з уламків
Це правда,нам хотілося пограти
Ми дурні,як твердять суспільні рамки.
І ми обоє повинні програти.
Ми обоє гралися з вогнем
А тоді гадали : звідки опіки?
Не бути разом ночі з днем
Не будуть із морозом тропіки
Мінус на мінус - пара?
І що,це тебе втішає?
Любов повз пройшла мов примара
Обернулись - а її немає
І наостанок запитання:
Чи варто починати грати
Якщо напевно знаєш,без вагання
Те,що тобі судилося програти?
Мораль яка?Яка мораль в цім світі?!
Скажу це кожному,хто запитає:
Ми живемо в 21 столітті
Ні любові,ні моралі вже давно немає.
Музика Дарина
Сон
Може ти - це був лиш сон?
Бо так пройшло все непомітно,
Всі люди,мов зграя ворон,
А ми в цій зграї птахи перелітні
Я – камінь,але тільки в твоєму океані,
Я – лід,та лише в твоїй Арктиці,
Ти – світло в моєму тумані,
Я – фея лиш в твоїй фантастиці.
Стрілка годинника біжить швидше часу,
Для когось дурниці, а для мене ж реальність
Я людей забула й відпустила масу,
А з ними - тебе і твою псевдоідеальність.
Ти – денний промінь,я –нічна зоря,
Ти – світ надії,я - чорна безодня
Я – звуки року,а ти – треля солов'я,
Таких ,як я –мільйон,таких як ти – лиш сотня.
Може ти - це просто сон?
Я не знаю в кого запитати
Ти на межі,я перетнула рубікон
Але якщо ти сон,то я лягаю спати.
А як його забути?
Серце моє болить,
Душа тіло покидає..
Бо мене не любить той,
Кого я найбільше кохаю..
Не знаю чому саме він,
Чому саме його полюбила..
Його усмішка мені,
Серце розломила..
Навіщо серце подарила,
Навіщо душу віддала?
Він усе це викинув, і сказав:
"Це для того, щоб ти мене не згадала.."
А як його не згадати?
А як його забути?
Ну як забути той ніжний голос..
І ті теплі руки..
Трушик Руслана
В моїй душі весна
А в моїй душі весна,
Ти прийшов в моє життя.
Як сонце,як ріка,
як сяйво зір у небесах.
Ми зовсім різні,я це зна
І ти один,і я одна
Та може щось нас поєдна
Моя любов до тебе велика
Та час іде,в душі-печаль
Ти все забув,я-ні,це знай
І знов зима.В душі зима.
Ні тут,ні там тепла нема,
Можливо все це є дарма,
Та ні,надія в серці ожива.
Що ми разом,Він і я.
Тому що Він - моє життя.
Нажаль,це недосяжна мрія.
І знов зима.Серце і душа
так гірко плаче,бо усе дарма...
Оля Гритчак
А я чекаю, я буду
Вітер розносить собою листи,
Я захопивсь від твоєї краси,
І може більше знайдеться конвертів,
В незнайомих місцях,
Ти в моїх снах,ти в моїх снах
А я чекаю,я буду між тенетами слів,
А я знайду до тебе шлях
в небеснім ключі,
І промінь впаде тобі на коси,
А я не знаю,що зі мною відбулося,
Ти в моїх снах,ти в моїх снах
тепер назавжди
Небо пильно,слідкує за мною,
Рахує кроки,зроблені з тобою
В повітрі пахне осіннім,вечірнім дощем
Я відчуваю,що буду тобі плащем
І біля твого вікна, розмалюю сніг,
Жовто-гарячим кольором із моїх снів,
Я стану сонцем твоїм,сонцем твоїм
Alexandr Blasheichuk