Твоя любов тобі малює мій ніжний образ уві сні.
В яскравих мріях навесні
Ти мене в кандалах тримаєш,
Немов свій разум забуваєш.
Твій погляд - це і тьма, і світ, і грім у небі нескінченний.
В очах твоїх навіщо я побачила твій дух скажений?
Я так хотіла почуттів, хотіла бути я коханой,
Але чи вартить ця любов моєї долі бездоганной?
Благаю, дай мені піти!
Мене, благаю, відпусти!
І не тримай мою надію на щастя у полоні сліз.
Моя душа - це темний ліс.
Патріот
Не хоче мати сина пускати,
Бо дуже сильні чужі гармати.
Але доведеться, нікуди не дітись,
Потрібно іти воювати.
Настала хвилина прощання.
"Защо мені це покарання.
За ласку, любов до рідного сина,
За все це добро, що йому я зробила".
Бережи Україну, як останню надію
На світле майбутнє, на добре життя.
Люби Україну за мову солов'їну.
Люби ні за, що, люби просто так.
Упала із неба, зірка моя.
Спитала у тебе, чи щастя нема,
Коханя заграло у серці моїм,
Бажаю я щастя усім я живим.
Я хочу, полетіти в небо.
До сонця і зірок,
Почути сміх від тебе.
І заховатись у країні казок.
Я полечу туди...
Але неназавжди.
Відчула біль, і зупинилась
І став співати у душі,
Про щастя і коханя
На небі чи землі.
Кохання
Поміж трав, я по стежці іду,
Дивлюся на річку прозору, ясну.
В ній небо, блистіло блакитю,
В ті хвилини, я жив тою митю.
Чути спів джерела,
Він калині ту пісню співа.
Це ж кохана його чарівна,
Поруч з ним, вона завжди цвіла.
А джерело? А джерело, біля неї жило.
Лише на кохану дивилося,
Аби із нею біди не случилося,
Аби для неї дати води.
Калино, люба, прошу цвіти.
А я зупинився, далі не йду,
На дівчину задивився молоду.
Вона поглядом, мене зачарувала,
І серце моє, навіки забрала.
Ти певне знаєш вже багато
Про почуття кохання у душі
Тобі мабуть розповідали мама й тато
Навіщо нам кохання у житті
Тобі задам два запитання
Та ти не бійся запитання не складні
Навіщо нам в житті кохання?
І сподівання на кохання у житті
Поміркувавши добре у мовчанні
У відповідь ти скажеш лиш одне
Велику роль відіграє кохання
У нашому щоденному житті
І на завершення розмови
Скажу я іще одне
Кохання і життя знов і знову
Кохання і життя це головне
Хто я?
Любов твоя,
Вжитті зрозуміла
Все що уміла.
Я любила все,
Що оточувало мене.
Тебе ненавиділа вічно,
Його кохала щиро.
Я не любов твоя,
Аненавидість своя.
Любов моя вічна
Для тебе небезпечна.
Це все справа твоя,
Щоб зрозуміти, хто я.
Я любов твоя,
Я зрозуміла хто я.
Згадай мене, моя любове,
Згадай за теплими вітрами,
Згадай мене, моя любове,
Згадай останнім снігом тим
Не повертаються дороги
Уже загублені роками
Не повертаються дороги,
Що стали стогоном одним.
Повернення нема в минуле,
Що одійшло - переболіло,
Повернення нема в минуле,
Вже запізніло каяття.
І тільки серце не забуло
Як від любові й болю мліло,
І тільки серце не забуло
Оті хвилиночки життя
Хоч за вікном все ще зима,
Та в серці розцвіла весна.
Тебе зустріла я недарма,
Бо ти змінив моє життя.
Я хочу дихати і жити,
Коли ти поруч є.
Я хочу просто тебе любити,
Пам\'ятай про це завжди.
Я шаленію від твоїх очей,
Як смарагд,зелених.
Через них я недосипаю ночей,
Через них більше нема днів буденних.
Ти так далеко і близько водночас,
І всі думки лише про нас.
Ти...В душі ти назавжди,
Ти залишив теплий слід.
Я там, де й ти. Тільки не йди.
Просто будь поруч завжди.
Твій погляд на мить,
І всередині щось тремтить.
Твою посмішку одну,
Я у серці збережу.
Пензлем свої почуття я змалюю,
І теплими барвами їх розмалюю.
Наша любов вогнем запалає,
І все навкруги розтає.
Коли ти поряд, я немов в раю.
Напевно, я тебе люблю...