RU UA

Між нами секунди, години, кілометри.
Ми не бачилися, здається, тисячу років.
Гіркий присмак мрії, солодкий дим сигарети –
Без тебе мені набридло зустрічати світанок.

Розумію причини від’їзду, та тільки
Мені на них начхати.
Ось курю і не сплю, мені цікаво знати
Скільки я в житті з тобою мушу випробувати.


Вітер ровіває твоє русяве волосся,
Під сонечком переливаєшся усіма барвами колосся.
Я дивлюся у твої глибокі і прекрасні очі,
Вони снитимуться мені кожної ночі.
І посмішка твоя так яскраво світила,
Що аж у мені весь лід розтопила.
Губки твої горіли червоним вогнем,
Поцілував би тебе без проблем.
Завжди буду милуватися тобою,
Твоєю неземною красою.
Рівних тобі тут не знайти,
Хоч бери і на іншу планету лети.


Не дивлячись на те що нас розділяюь кілометри, мені це не завадить ділити з тобою квадратні метри.
З кожним днем інтерес до тебе мій зростав,
І ось ,цей день настав .
Ідеал -це далеко не моє, але я відрубаю руку за своє.
І я навіть оком не моргну,
Тому що за тебе ,весь світ з ніг на голову переверну,
ти дорога мені людина і нас не розлучить ніяка скотина.
Просто розумієш ти як наркотик ,і я тебе ревную котик.
І я скажу тобі слова, які снились мені у вісіні, а саме "ТИ ПОТРІБНА МЕНІ"



Убивай, ріж
І все, що маєш ти постав на гострий ніж
Все, що плекало твої думки
Забудь і викинь, як старі носки
Ті уста, що тебе ласкали
Зайдуть за ті далекі хмари
І про, що тут далі говорити
Можливо помовчати?
Ні, я буду на весь світ кричати!
І про тебе, дуже довго забувати
Тими довгими ночами
Буду мріяти
побачити тебе
Своїми карими очами


Алкогольом я залию
Всі згадки про тебе
Хоча все рівно болить
Щось в душі так нестерпно
До тебе повернутись молить
Але вже інший твій спокій оберігає
Ці ночі я проведу без тебе
В самотній темноті
Вже остання зірка падаючи мліє
Колись я обіцяв тобі її подарувати
Але все, впала вона,
Не зупинившись ні на мить
Ти не панна Інна а я не твій Еней
Ми діти сонця і цих людей
Я так кохати мріяв
За це виставляли мене на посміх люди
Ти була тим самим журавлем
За яким бігають мільйони
А я Боягузом опинився
Щастя за боявся
Моє серце як виноград
Ділиться на грони
Він такий красивий, гарний
Вони їдять його їдять
Залишаючи пусті стебельця
Той виноград приклад мого серця
Всі залишають пусті стебельця


А може ти сильний... а може слабкий...
Мені не важливо, лиш дихай пекельно,
Тримайся, і слухай відьомські думки,
Зі мною у танці та разом зі смертю,
Із бісом кохайся, порада вовків!
Вони не порадять дурного, напевно,
Зі мною востаннє у танці лісів...
Відьомська община чекає від тèмна,
Коли віджиґèриш, забудеш мене,
Проте не дозволю забрати до пекла,
З'їдати кохання, що попіл жене!
Ти радість відьомська, у долі запекла,
Я щастя не знала, біси у душі...
Сховали від ока людського давненько,
Я відьма... Квітуча, шукаю ключі,
Себе врятувати, втекти далеченько,
Забрати з собою і долю свою!
Вона проявилась в людському обличчі,
Твій образ — пекельний, в жарі та бою,
Назавжди зі мною... На волю покличе!
***
Віджиґерювати — "зажигать на танцах"
Жара — русизм. Те саме, що й спека.

comment Коментарі (0)

Личко румяне твоє ,
Засіло в моєму сердечці,
Увісні я бачу тебе ,
Образ твій бачу я повсюди,
Очі блискучі твої ,
Я встиг полюбити,
Усмішка твоя -
неначе веселка ,
Заставить любого всміхнутись !

comment Коментарі (0)

Очі чудові твої , личко миленьке,
Хочу побачити знову в живу!
Сняться ночами твої руки ніжненькі ,
І сняться дні де ми разом !
Як хочу я тебе до себе пригорнути ,
Потішити твої милі уста ,
Побачити твою прекрасну усмішку,
І поговорити про наше життя

comment Коментарі (0)