RU UA

Я тебе розлюбив, якось все несподівано сталось…
До вчорашнього дня я ще жити без тебе не міг…
А сьогодні відчув, ніби щось у душі обірвалось;
Ніби Хтось від біди і від лиха мене застеріг…

Я сьогодні відчув, ніби серце почало щеміти,
Ніби сльози пролились в засмучену зоряну ніч…
Як яскраво та ніжно цвіли фіолетові квіти,
Що тобі дарував, як зустрілися ми віч-на-віч…

Щось гнітилось в душі, клекотіло і тихо стогнало;
Я дививсь у пітьму, світло падало десь з ліхтаря…
Вдалині, в небесах щось тривожно та сумно палало,
Відгорала мов згарище на небосхилі зоря…

Я не знаю навіщо зустрів я тебе в цьому світі
І навіщо пізнав я отруйну жагу почуттів…
Але ж як романтично несло нас обох в буйноцвітті
У просторах небачених досі казкових світів…

0 comment Коментарі (0)

А ви кохали так як я
Зовсім чужу, далекую людину
Що не лише мови він твоєї не зна
А й у релігії з тобою не єдиний?

А ви кохали так як я
Зустрівшись водночас серцями
За кілька днів без вороття
Віддавши все, що так беріг роками?

А ви кохали так як я
В сльозах, у болі, в смутку і печалі
Коли лишив тебе без каяття
Пішов до іншої невісточки для мами?

А ви кохали так як я
Проживши роки, місяці,тумани
Не знаючи, де пристань корабля твого чека
Та не зламавшись під вітрами?

А ви кохали так як я
Жевріючи надією ночами
Що прийде час й поверне з забуття
Любов утрачену між вами і коханим?

0 comment Коментарі (0)

Я тебе зігрію уві сні
Незвичайним ніжним поцілунком…
Очі цілуватиму ясні,
Пеститиму ніжним візерунком...

У душі прекрасній запалю
Полум’я омріянного щастя...
Океаном ніжності заллю
Всю тебе – від вуст ажд о зап’ястя…

Ти лише завжди мене чекай…
Вір у Щастя, квітка білолиця…
Розбуджу в душі твоїй розмай,
Моя сіроока Таємниця...

0 comment Коментарі (0)

Віднайду у своєму житті я незриму стежину
І довічну любов я у серці твоєму знайду…
Я до тебе втечу у морозну засніжену зиму,
Замоливши гріхи перелюбства у вічність піду…

Я не знаю чому ми на двоє серця розкололи
Ти буяй, посміхайся та радісно й гордо цвіти…
Тільки, знай, що напевно не зможу я більше ніколи
Утекти від кохання в далекі безмежні світи…

Ми підемо удвох у квітучу задумливу весну;
Я тебе на руках у казкові поля понесу…
Задивлятимусь в сірих очей голубінь піднебесну
Й зустрічатиму разом з тобою прекрасну весну…

0 comment Коментарі (0)

Нагадує твій подих запах м’яти,
А милий голос - шелести дібров…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А скромну загадковість – на Любов…

Тобі б забути снігові замети,
Не слухати б ні подруг, ні сестер…
Не вірити у cни та у прикмети
Ні вчора, ані завтра… ні тепер.

Тобі б мороз на квіти поміняти,
Помандрувати б в зоряні світи…
Понад морями чайкою літати
І з польовими квітами б цвісти…

З любов'ю милі очі цілувати,
У тьмі ночей серця переплести…
Сумні пісні на Радість поміняти
І все життя б ту Радість берегти…

Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А загадкову скромність – на Любов…
За це я зміг би геть усе віддати,
Що в цьому світі грішному знайшов...

0 comment Коментарі (0)