RU UA

Кордони розділяють нас… Я мушу
Забути сукні зім’ятий атлас…
Перебинтую свою грішну душу
Й не буду навіть згадувати Вас…

Чудово… Ви знайшли себе нарешті…
Напевно, зараз десь у казино
Біля Дунаю – в Буді чи у Пешті-
З бой-френдом Ви смакуєте вино…

Смієтесь дивовижно-ніжним сміхом,
«Луї Віттон» вже надокучив Вам…
Закидано минуле сірим снігом…
Так хочеться шалених мелодрам…

Поезії… цілунків… адюльтеру*…
Це необхідність для заможних дам…
Не зрозуміти, мабуть, кавалеру,
Що Ви йому, нажаль, не по зубам…

І мова Ваша їм незрозуміла…
І очі – вже давно не голубі…
Шкода, що юність Ваша відшуміла…
Я у думках «Bon chance»* кажу… Тобі…

Й цілую інші - ще миліші очі,
Й закохуюсь у ще гарнішу мить…
Та інколи здригаюсь серед ночі,
Коли вдивляюсь в місячну блакить…

Адюльтер* – зрада в шлюбі – (франц.)аdulter.
«Bon chance»* - бон шанс - бажаю успіху.

1 comment Коментарі (0)

Марципановий смак мигдалю...
Щось у грудях твоїх щеміло…
Прочитала моє «ЛЮБЛЮ»
І – мурашки по всьому тілу…

То навіщо ж зустрів Тебе?
І чому закохався у зорі?
І за що полюбив голубе
Небо чисте й світи прозорі?…

І навіщо на вікнах рубін
Малював у пітьмі візерунки?…
В іскрах ночі тріщав камін
І п’янкими були цілунки…

І гірчив шоколад в мигдалю…
Й за вікном вже давно стемніло.
По кімнаті витало «Люблю»…
І - мурашки повзли по тілу…

0 comment Коментарі (0)

Прости, що перервав польоти мрій,
Прости слова націлених образ…
І оксамит обманутих надій,
Й, отрутою розбавлений сарказм…

Прости мене за ласку, за печаль
За ніжність і розбещеність мою…
За те, що моє серце не кришталь,
За те, що все життя Тебе люблю..

0 comment Коментарі (0)

Я на хвилину забуду про твоє існування
Я на хвилину забуду про безглузде кохання
Я на хвилину забуду, що значить кохати
Я на хвилину забудущо значить страждати
Я на хвилину забуду що значать сльози
Я на хвилину забуду як плакать у грози
Я назавжди забуду як біль причинив
Кинув із гір моє серце розбив....

0 comment Коментарі (0)

Хочете, розповім вам про любов?
Але не про ту, що пристрасть, розпуста, безпуття,
Що розпалює нам вогонь у крові
І змушує здійснювати безумства.

Я розповім вам про іншу любов,
Коли приходиш увечері з роботи,
А вдома всі рідні, всі свої,
І за порогом скинуті турботи,

Коли не потрібно говорити слова,
А можна до сильного плеча притиснутися,
Коли ти відчуваєш, що все ще жива,
І дивишся ти з надією в своє завтра.

Коли розбита вся кар'єра в мотлох,
Підірване здоров'я, немає віри-
Ти торкаєшся до рідних рукам,
І знову стаєш ти найкращою, першою.

Такиої любові бажаю вам, друзі,
Щоб завжди поспішати додому з роботи.
Її знайти в єдиний мить не можна,
Але можна виростити з любов'ю і турботою ..