RU UA

Нагадує твій подих запах м’яти,
А милий голос - шелести дібров…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А скромну загадковість – на Любов…

Тобі б забути снігові замети,
Не слухати б ні подруг, ні сестер…
Не вірити у cни та у прикмети
Ні вчора, ані завтра… ні тепер.

Тобі б мороз на квіти поміняти,
Помандрувати б в зоряні світи…
Понад морями чайкою літати
І з польовими квітами б цвісти…

З любов'ю милі очі цілувати,
У тьмі ночей серця переплести…
Сумні пісні на Радість поміняти
І все життя б ту Радість берегти…

Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А загадкову скромність – на Любов…
За це я зміг би геть усе віддати,
Що в цьому світі грішному знайшов...

0 comment Коментарі (0)

Кордони розділяють нас… Я мушу
Забути сукні зім’ятий атлас…
Перебинтую свою грішну душу
Й не буду навіть згадувати Вас…

Чудово… Ви знайшли себе нарешті…
Напевно, зараз десь у казино
Біля Дунаю – в Буді чи у Пешті-
З бой-френдом Ви смакуєте вино…

Смієтесь дивовижно-ніжним сміхом,
«Луї Віттон» вже надокучив Вам…
Закидано минуле сірим снігом…
Так хочеться шалених мелодрам…

Поезії… цілунків… адюльтеру*…
Це необхідність для заможних дам…
Не зрозуміти, мабуть, кавалеру,
Що Ви йому, нажаль, не по зубам…

І мова Ваша їм незрозуміла…
І очі – вже давно не голубі…
Шкода, що юність Ваша відшуміла…
Я у думках «Bon chance»* кажу… Тобі…

Й цілую інші - ще миліші очі,
Й закохуюсь у ще гарнішу мить…
Та інколи здригаюсь серед ночі,
Коли вдивляюсь в місячну блакить…

Адюльтер* – зрада в шлюбі – (франц.)аdulter.
«Bon chance»* - бон шанс - бажаю успіху.

1 comment Коментарі (0)

Марципановий смак мигдалю...
Щось у грудях твоїх щеміло…
Прочитала моє «ЛЮБЛЮ»
І – мурашки по всьому тілу…

То навіщо ж зустрів Тебе?
І чому закохався у зорі?
І за що полюбив голубе
Небо чисте й світи прозорі?…

І навіщо на вікнах рубін
Малював у пітьмі візерунки?…
В іскрах ночі тріщав камін
І п’янкими були цілунки…

І гірчив шоколад в мигдалю…
Й за вікном вже давно стемніло.
По кімнаті витало «Люблю»…
І - мурашки повзли по тілу…

0 comment Коментарі (0)