RU UA

Покинула невчасно душу,
Була й пішла собі любов,
Тобі я вслід дивитись мушу,
Ти поряд з нею десь пішов.

Наснилася болюча зрада,
Крізь дощ не бачив моїх сліз,
Не знала я, що болем правда
Згори обірве все униз.

Скажи, де взяти мені ліки,
Які лікують віщі сни,
У сні ти цілував повіки
Якійсь чужій, а не мені.


Любов, чи знає правду про любов,
В обіймах, шепотінні, цілуванні,
Душі тремтінні в якості умов,
Яких немає в справжньому коханні.

У спалахах яскравих двох сердець
Ліпили ніжністю єдине тіло,
На все життя залишився рубець
З кохання пристрасного, що палило.

Любов, чи знає правду про любов,
Коли земля пливе з під ніг, як човен,
Ніяковіє погляд знову й знов
Весь світ навколо почуттями повен.


Щасливий ти ,щаслива і я,
Законом писано по моїй книжці,
Ти знай що відчуваєш ти, те і відчуваю я ,
І це не все не свідомо трішки.

Все те що любиш ти ,полюбила і я,
Відчула серцем своїм ті імпульси на дотик
Серце завмирає коли відчуваю я
Що важко нам це все забути

Я знаю так,ти все ще не забув про мене,
Під тихий стук дощу ти згадуєш мій сміх,
І знай ще не забула я, про тебе
І не забуду вже ніколи
В моєму серці ти навік!

comment Коментарі (0)


Гіркий смак полину
На губах від зради
Я тебе покину
Я не хочу правди.

За брехню солодку
Я трималась чіпко
В моєму випадку
Вже зробилось липко.

Хочу я відносин
З присмаком імбиру
Червоніє осінь
Я тобі не вірю.


Обпікає перцем поцілунок...
Наша любов, то незручне взуття.
Де знайти єдиний порятунок,
Без проблем, без віри в каяття...

Тисне боляче, не маю сили
Я так втомилася не можна йти,
Ми любов свою до дір зносили,
Босою втікаю, відпусти...


Я все чекаю те твоє "онлайн"
Твоє повідомлення...Чуєш?
Так хочеться бачити теплі слова
Що серце дістануть відчутно

Напевне це все таки ті почуття
В яких потонула помітно,
Відчути твій подих -
То моя мета
Бачить твої очі - безцінно!

Де ночі які провели ми разом?
Де шум тої річки мілкої?
Гойдання дерев...
Там ми були разом ,
Проводили захід вечоровий

comment Коментарі (0)

Кохання легко брав собі на пробу,
Мов вишеньку на торті, як оздобу.
Ковтав його, немов гарячу каву
Дегустував з вином та їв, як страву

Любов красиву рахував десертом,
В екстазі смакував її відверто
Та в відблисках камінного вогню
Гортав години, як листи меню

Дотлів вогонь під ранок у каміні,
Засмучені розтали всюди тіні.
Всі почуття мої допив до краю,
А потім шкодував, я точно знаю.


Повсюди шум
Шумлять машини
Шумить гілляка на вершині
Шумить тут близько, і в далі
Шумить все вдень і уночі

Та тільки ти і я сиділи...
Все так тихенько, не спіша
Час зупиняється, й відчутно
Як до небес зривається душа...

І тишина ця неземна
З тобою тихо, так спокійно
Навіть ледь чути серцебиття
Та це все мрія...
Неодмінно вона втіляться в життя...

comment Коментарі (0)