RU UA

Я на хвилину забуду про твоє існування
Я на хвилину забуду про безглузде кохання
Я на хвилину забуду, що значить кохати
Я на хвилину забудущо значить страждати
Я на хвилину забуду що значать сльози
Я на хвилину забуду як плакать у грози
Я назавжди забуду як біль причинив
Кинув із гір моє серце розбив....

0 comment Коментарі (0)

Хочете, розповім вам про любов?
Але не про ту, що пристрасть, розпуста, безпуття,
Що розпалює нам вогонь у крові
І змушує здійснювати безумства.

Я розповім вам про іншу любов,
Коли приходиш увечері з роботи,
А вдома всі рідні, всі свої,
І за порогом скинуті турботи,

Коли не потрібно говорити слова,
А можна до сильного плеча притиснутися,
Коли ти відчуваєш, що все ще жива,
І дивишся ти з надією в своє завтра.

Коли розбита вся кар'єра в мотлох,
Підірване здоров'я, немає віри-
Ти торкаєшся до рідних рукам,
І знову стаєш ти найкращою, першою.

Такиої любові бажаю вам, друзі,
Щоб завжди поспішати додому з роботи.
Її знайти в єдиний мить не можна,
Але можна виростити з любов'ю і турботою ..


В думках твоїх я хочу оселитись,
Щоб думала про мене кожну мить,
Щоб не змогла ти більше зупинитись,
Щоб в серці було те, що не згасить.

Я хочу мрією твоєю стати,
Я хочу, щоб в тобі палав вогонь,
Давай не будем більше зволікати,
Ти лиш в собі не охолонь…

Ти лиш знайди мене у своїх снах.
Поглянь, не відпускай на волю,
Ти мед відчуєш на вустах
І вирватись з обійм я не дозволю.

Я не дозволю бути в самоті,
Я буду з тобою до світання.
Той сон мине у темноті,
Та не мине моє кохання…

1 comment Коментарі (0)

Кохання, кохання...
Це прост бажання?
Що це за почуття?
Коли пізнаю його я?
Це шоколад в молоці,
Що розлився на руці?
Чи лимоний сік,
Що пектими цілий рік?
Що це? Що це?
Не відоме для мене!
Це голосні риданя
Від страждання?
Чи сльози щасття
Від щирого почуття?
Не знаю я, що це за річ,
Шо не дає спати мені цілу ніч,
Бо лиш думки ополонили мене,
Бо кохання для мене незмане?

0 comment Коментарі (0)

На відстані дзвінка …
Вона далеко, та здається зовсім близько…
Ти відчуваєш її дотик на щоці,
Ти уявляєш її образ серед ночі,
Пригадуєш її шалені очі
І засинаєш в повній тишині…

Вона приходить у вісні до тебе
Цілуєш ти її ніжні уста,
І кожен вечір ти дякуєш небу
За те, що у твоїм житті вона була…

Приходить ранок…він вас розділяє
Й вона тепер на відстані дзвінка…
Хоча вона й сама мабуть не знає,
Що біля тебе цілу ніч була…

Вона не знає і мабуть не хоче знати,
Тож залишаються несказані слова…
Не хоче спільного життя з тобою мати
Й поводиться немов зовсім чужа…

А ти чекаєш , досі віриш,
Ввесь час надією живеш,
Плекаєш у собі цю мрію
Й кохаєш ти її без меж…

А їй це зовсім не потрібно,
Вона не хоче й знать тебе
А ти з цим миришся покірно
Й чекаєш поки це пройде…

Та не проходить, не минає,
Не забувається цей біль,
Вона тебе й не пам’ятає,
А ти ще й досі вірний їй…