RU UA

Я цілу вічність буду пам’ятати
Той сірий клаптик неба у очах…
Шкода,що я не зміг Любов’ю стати,-
Лиш залишився спогадом у снах….

Шкода,що ми розлучені вітрами
І довгими дорогами без меж…
Сумними та безсонними ночами….
Зірницями малинових пожеж…

Не зміг я перепони подолати,
І залишився спогадом у снах….
Любити цілу вічність і ... чекати...
Й - сльозами бути на твоїх щоках…

0 comment Коментарі (0)

Ти надзвичайно мила і вродлива,
Прекрасна, наче мої почуття
Замріяно, усміхнено, грайливо
І ніжно Ти ввійшла в моє життя…

Як я раніше міг без Тебе жити ?!
Нарізно нести по життю хрести ?!
Заради того, щоби не згубити,
І - щоб любов у серці зберегти…

На перехрестях Долі є стежина,
Яку не замело вітрами літ…
Вона, як пісня в небі журавлина,
І - як п’янкий весняний первоцвіт…

Як - сіроока, наче ти - криниця,
З якої воду пив я навесні….
Мені той присмак і понині сниться
В солодкому спокусливому сні…

Ти дуже ніжна... мила і вродлива,
Прекрасна, наче мої почуття…
Замріяно, усміхнено, грайливо
Ти увійшла в моє земне життя…

0 comment Коментарі (0)

***ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ***

"Привіт", "прощай" - два недоречні слова,
Як наша зустріч в натовпі людей...
Коротка мить, двох поглядів розмова...
І серце ледь не вискочить з грудей.

Любове моя, перша і остання,
Душі моєї вічний ти неспокій!..
Тремтячі губи стримують ридання...
Тамую біль, що серце рве навпопіл...

За поспіхом своїм ховаю відчай...
Скоріш втекти. Не бачити. Забуть.
Любов твоя належить іншій. Прощай.
Ми не побачимось... мабуть...

Пішла. Побігла. Та спинилась -
Озирнутись хотіла востаннє...
Але стояла і довго дивилась,
Ковтаючи сльози прощання...