RU UA

Що будеш пити, мій незваний гість
З вершками каву, чай, або вино...
Вже скільки зим упало за вікно
Що сталося?. Розбуджена цікавість.

З букетом милих квітів. Ненароком.
Як сонечко, яскравих хризантем
Та на душі з незримим тягарем
Протиснувся у хвіртку боком.

Раніше ти влітав, як вільний птах
З такою легкістю заходив в двір
А зараз, ніби гнаний, дикий звір
В очах розгубленість та страх.

Де взяти сили, щоб мене переконати
Не в змозі очі підвести...Не знаєш...
Та щось сказати певно маєш...
Незваний мій, пройшло. Не хочу знати.


Удвох одним цілим в чуттєвих обіймах
Енергії згусток потрапив в тенета,
В чудовому сні, де складають сонети
Розкидане щастя на теплих перинах.

Любові шаленій, що рветься до тіла,
Влітає у душу магічно та ніжно,
Залишся у серці, моя дивовижна,
Півтоном, півзвуком вуста шепотіли.

Підкрався світанок, проник непомітно,
Вібрує завісою пристрасть кохання,
Любов моя перша, надія остання
Притягує щастя до долі тендітно.

До спогадів знову та знову прикута
Шукаючи сенси в самотності давній.
В такій собі волі смачній, безпідставній...
Не можу без тебе й хвилини пробути.


Поглянь в майбутнє – я і ти:
Яскраві фарби нашого життя.
І десь вдалі незвідані мости
Полонять душу майбуття.
І так бринить яскрава нота
Того блаженного чуття,
Немов виплескує аорта
Любов бурхливу в їх серця.
Взаємність звуків тих емоцій
Породжує лиш музику, й слова
І так важливо для них чути
Їх спільний хіт «ти мій, а я твоя».

comment Коментарі (0)


А як знайоме відчуття - тремтіння тіла, кругом голова
І той метелик примітивний: лоскочить душу... І слова
Такі банальні, але теплі, що серце стукає сповна.
А погляд той, пронизує як голка зашиту рану почуття.
Ти ринеш в ньому немов хвиля, бездонне море – ожива.
А дотик! Перший дотик, тих рук, які торкалися несміло
Й шалений потяг двох сердець, в обіймах ніжних потонули.
А як знайоме відчуття – солодких мрій, колізії кохання
Лише в душі його слова, і погляд, і сліди рожевого бажання.
Пройшла лиш мить – а все життя, забутий ніжний поцілунок
І та пташина висота забрала серце, мов дарунок
І що тепер? Мовчать слова, і та любов вже як наркотик,
Та як знайоме відчуття – що лиш у подумках ти відчуваєш його дотик.

comment Коментарі (0)

Коли дивлюся я на тебе,
Я розумію що люблю,
Але не можу я, пробачити собі,
Що не кажу тобі, про свої почуття,
Бо заховав я їх глибоко у душі.

І серце моє, плаче і болить,
Коли хтось інший обіймає,
Тебе, таку красиву і просту,
І серце моє, мов би не живе,
Коли не б'ється поруч із твоїм.

comment Коментарі (0)

Кохай мене, прошу,
Не відпускай моєї ти руки,
Безсилим буду я без тебе,
Безсилим упаду на дно,
Тому що у моєму світі,
Залишилась лиш тільки ти,
Лиш тільки ти, даруєш мені крила,
Лиш тільки із тобою я живий,
Бо тільки у твоїх обіймах,
Я відчуваю теплоту кохання.

comment Коментарі (0)

В твоїх очах…
Порожня і пуста…
ти стала іншою
твоя безмежна сила, неначе птаха біла без крила закохана у небо так і не злетіла

так хочу марити тебе, такою як ти є
Ти не була ніколи про «майбутнє»
Я все збагнув, та це тепер ніколи не мине
Тебе настільки мало, що ти всюди

Мені побачити тебе бракує слів
Так голосно і сильно я не вмію
Ні ти не інша, просто ти не та
Пробач мені...Ні, не порожня не пуста…
Я просто так про тебе мріяв

comment Коментарі (0)

Коли іде дощ- я сміюся
Коли бачу сонце-я плачу
Коли ідеш ти-я щаслива
Коли ми разом-я кричу
Коли ми росталися-я сумна
Коли я стала щасливою
Хочу просто сказати слово люблю
Я просто щаслива коли разом є ти
І буду любити який ти є
Головне, не сумуй без мене
Просто ці думки не забути
Коли ми тільки познайомилися
Ти мені тільки сказав люблю
Я і тебе так сильно люблю