RU UA

Сидіти поруч, очі в очі,
Не помічати все навкруг,
Лиш відчувати теплий дотик,
І ніжний поцілунок губ.

І просто взяти руку в руку,
Де є безмежна тишина,
І розмовляти серця стуком,
Що заміняє нам слова.

Оце, напевно, є кохання,
Яке не хочеться втрачать,
І хто відчув таке бажання,
Той може гори підіймать.


Я пам’ятаю день чудесний,
Коли удвох зустрілись ми.
Я полюбив тебе всім серцем,
І думав я про тебе в сні.

Я мрію, що колись побачу,
Небесну усмішку твою,
Яку будеш ти дарувати
За те, що я тебе люблю.


Торкнутися просто твоєї руки,
Відчути як пахне волосся,
І палко губами припасть до щоки,
І все розуміть в безголоссі.

В обіймах тримати тебе назавжди,
І навіть боятись дихнути,
Щоби не змінити усе навкруги,
Й моментом оцим надихнутись.


ЗНАЄШ?
Знаєш, як важко жити,
Коли не вмієш любити?
Не знаючи сенсу життя,
Ти просто зникаєш в небуття...
Мрії не здійснені забуваєш,
Хоча як близько до них навіть не знаєш!
У снах десь літаєш,
Хоча каву полюбляєш.
Просто важко зрозуміти,
Чому ти хочеш жити.
Виходячи із дому-
Береш з собою втому.
Вчися правильно любити,
Але не знаєш, як це зробити...
Хочеш щастя створити,
Але не хочеш його любити!!!!!!
І з ним нове життя почати,
Але життя не перестає повчати.
Можливо досить з тебе?
Воно, життя, тобі не треба!!!!
Навіщо жити і страждати,
Якщо не вмієш ти кохати!!!!!

0 comment Коментарі (0)

ЖОВТИЙ вірш. ВЕРЕСЕНЬ.

Сонце промені льє
На золочені кручі,
Вітер промені п”є,
Разом з листям несучи.

Поцілунок п’янкий
Ти приніс на вершину.
Як схід сонця палкий,
Червоніє калина.

Ти – джерельна вода,
Тебе пить – не напитись.
Місяць мрійно гада,
Як крізь хмари пробитись.

І у сяйві у тім
Ми сплетем свої руки.
Стане теплим наш дім,
І не буде розлуки.

0 comment Коментарі (0)