RU UA

Сидів я на березі моря
Чув як хвилі шумлять на весні
І сльоза покотилась від горя
Від того, що сиджу в самоті.

О, як важко самому іти по-житті
А тим більше в чужій стороні
Де нема тобі близьких людей,
Людей - яким міг би довіритись ти.

Та я вірю, настане колись
Довгожданний той день
Коли доля з"єднає в обійми
Двох розлучених часом людей.

0 comment Коментарі (0)

Одні говорять,що любов це казка
Це не реальний і прозорий світ
Розкриєш очі,краще глянеш
І все зникає наче сніг.
Хтось інший твердить,що це мука
І що любити важко.
Бо люблять тебе,чи любиш ти,
Усе одно страждання є.
Хтось взагалі не вірить
в те,що кохання є
Можливо колись і повірить
Та цього не знатимемо ми.
Звичайно всі люди праві
Сперечатися сенсу немає
Одних воно страждати заставляє
А іншим хмару щастя посилає.
Комусь приносить нещастя
Тільки біль і тугу
А хтось літає від щастя
І співчуває тим хто внизу
Так хто ж відповість нам точно
Що ж це за таке почуття???
Можливо ілюзія казки
Привязаність чи страждання???
Та тільки одне знають всі
Що коли любиш то в душі,
Метелики літають,а світ з під ніг тікає.
І це прикрасне почуття
Всі називають без вагання - КОХАННЯ!!!

0 comment Коментарі (0)

коли на небі зникла перша зірка
і прмінь землю вперше обійняв,
ти відчинив в кімнаті своїй вікна
беззахисний від долі різких вправ

коои в полуень зтось тебе спитає
\"чого ти хмурий, що не так, скажи\"
ти розгубишся що хтось впізнає
в твоїх очах краплину самоти

тоді з вечірнім вітром зрине спогад
про юність твою і оте дівча
що кинувши на тебе вперше погляд
розбурхало цікавість що спала

відтоді ти втрачав щодень свій спокій
пройшов вже час і так змінився ти
але чому, чому крізь стільки років
згадалась мить в яку ти втратив сни

любив її ти довго та духмяно
втрачав від неї голову і сон
а її очі каро-полум\'яні
тебе тихенько повели в полон

пройшов вже час, та чом крізь цілі роки
тобі мов вперше закрутився світ
ти за спиною чув ті ж самі кроки
той подих, тих же мрій політ

ти обернувся, не впізнавши спершу
оту, що так п\'янила юну кров
вона всміхнулась, було пів-на-першу
так і пішла собі, прокинувши в тобі любов.

0 comment Коментарі (0)

Живу, люблю, і так скучаю,
На зустріч нашу я чекаю.
Чекаю я, і я сумую,
Коли ж вже погляд твій відчую..?

А я живу, і просто мрію.
Про мрії наші щасливії,
Про щастя разом із тобою,
Хоч і сумно буде зимою..

Тепер знайшов я сенс життя,
І лиш одна мета моя,
Я хочу щоб здійснились мрія,
Так хочу буть з тобою я..


ПРО НАС
Любов жива у нас з тобою,
Гуляли сніжною зимою,
Ішли по вулиці щасливі,
Ще зовсім юні і красиві.
У парі добре,ми це знали
І ранок разом зустрічали,
Були хорошими стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Високо в небі зорі ясні
Недовго сяяли і гасли.
Пливли у човнику рікою,
Заснули тихо під вербою.
І схожий сон приснився нам,
Що ми заходимо у храм.
У ньому тиша,світло ясне,
Палає свічка і не гасне.
І гарний ангел нам сказав:
ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ.......

0 comment Коментарі (0)