RU UA

Я крок за кроком далі йду,
Куди ступаю ще не знаю
Та знаю що тебе знайду,
Тому по вулицях блукаю.

Я загубилась у собі
І з кожним кроком руки опускаю,
Душа моя лиш у журбі,
І сил ніяких я не маю.

А може маску варто зняти,
Ту вічну маску для людей
І сильно й палко покохати,
Та  й не відводити очей.

0 comment Коментарі (0)

Таємниця

Не вистачає слів сказати, що люблю.
Про свої почуття не можу розказати.
Не можу вирвати із серця я печаль свою,
Щоб у ночі спокійно спати.

Про тебе думаю щомиті, щохвилини,
Я все віддам для тебе і тобі.
Не бачу я у собі більш провини,
Ніж те, що я належу не собі.

Не можу віднайти у собі своє «Я»
Воно у тобі – віддала тобі його.
Без тебе все життя – це не життя,
Це існування чогось неживого.

Ти так і знай, не буду сумувати за тобою
І плакати не буду більше у ночі,
Бо я кохаю, я по-справжньому кохаю.
Колись, можливо, я скажу про це тобі.

0 comment Коментарі (0)

Пісня закоханих
Сльози в подушку ллються рікою
Думки в голові лише про одне.
Ти також відчула, що перше кохання
Хоча і солодке, та водночас – гірке.

Пісня закоханих вкотре лунає,
В цю ніч пролунає вона ще не раз.
Ти знову пригадуєш вечір осінній,
Коли пролунала ця пісня для вас.

Ти згадуєш перші п’янкі поцілунки
І як закипала в серцях ваших кров.
Як хочеться ще раз, хоча б на хвилинку
В той вечір осінній вернутися знов.

Щоб знову відчути приємні хвилини,
Стрибнути у вир своїх почуттів,
Забути на мить про справи буденні
І щоб безкінечно той вечір летів.

Любов залишила свій слід у душі
І сумно, і гірко ще й досі тобі.
Палкі почуття ти забути не в силі
Тому, що навіки його полюбила.

0 comment Коментарі (0)

Ми робимо великі помилки,
Та так вчимося жити – такий світ.
Не повернемо ми вже ті роки,
Де безтурботні були наші дні.

Буває так, що деколи заплачеш,
А деколи смієшся аж до сліз,
Такий щасливий, що творити хочеш,
Або на стінку б через все поліз.

Та треба жити, бо таке життя,
Що треба все на зло усім стерпіти.
А що із тим, що покохала я
Уже давно не знаю що робити.

1 comment Коментарі (0)

Не зумів ти любов зберегти
Не зумів, не зумів і не треба
І тепер не запитуй мене
Чом я стала байдужа до тебе

Чом при зустрічах довго мовчу
Або зовсім я їх не чекаю
Я про тебе забула давно
І про мене забудь ти, благаю.

Не переч і не стій на шляху
І не злися, мій друже, на долю.
Пам'ятай, що колись і мені
Ранив серце ти гостро, до болю...

0 comment Коментарі (0)