А я й не знала,що давно
тебе любила. І тільки
зараз стали зрозумілі сни.
Твоїх тепло очей мені
так миле. Твоєю тінню я
б хотіла жить. О,як це
важко лише мріяти про
тебе. Тебе не бачити,не
чути,не любить. Я так
хотіла б пригорнутися
до тебе. Без тебе сумно і
не легко жить.
"Люблю тебе",що можу ще сказати...
в життя моє ти враз ввірвався...
ти наді мною не знущався і не цурався ти мене...
Це я сама себе картала
й кляла за те,що покохала!
А зараз,знаєш,всеодно,
люблю тебе я одного...
люблю ...і серце завмирає...
люблю ...і погляд мій шукає тебе...
люблю...і голос твій мене чарує...
люблю,люблю тебе...
А ти мовчиш...
мовчиш і ...може,й знать не знаєш,
як я люблю тебе без тями ...
як мучусь довгими ночами...
І мрію я лиш про те,
щоб ти сказав: "Я теж люблю тебе" ...
(цитату позичила в Івана Франка=-))
галя бень
люди - коханням"
Небесна втіха та пекельна мука .
Дві різні речі, що позначують одне
Скажіть будь-ласка, що це може бути?
Небесне це ?Пекельне?Чи земне?
Мабуть все разом…..
Відповідь-кохання!!!
Воно у собі містить безліч слів
Це щирі почуття …палкі зізнання
І море теплих усмішок і снів.
Чому ж для ангелів воно небесна втіха?
Чому, для них це світлі почуття?
Тому що ,ніжністю й любовю обігріте
І кривди й болю, в ангелів нема
Їхнє кохання щире,ніжне,світле,
Наповнене трояндами в саду
Божою ласкою ,тепло обігріте
Для ангелів кохання - це життя.
Для демонів кохання-це пекельна мука.
Ні милих поглядів , ні усмішок нема
Весняних квітів і проміння сонця
У них немає ,навіть, каяття
Якщо і було в них колись кохання
То щастя в ньому ,мабуть, не було
Адже для них-це почуття страждання
Й нічого доброго воно не принесло
Це шкода,злість….
Це смуток і печаль….
Постійна темрява і сутінки в тумані
Кохання їм у спадок не далось
….. воно розтануло
Мов сніг на сонці раннім.
Що, ж для людей кохання це таке?
Напевне кожен з нас таке спитає?
Кохання стрімко плине між роки
Комусь дарує щастя,а когось не знає.
Воно немов весна,приходить і цвіте
І обвиває нас п’янким і ніжним ароматом
А, згодом літом швидко припливе
І обдарує всіх чарівним зорепадом
У когось літом, залишиться на завжди
У когось перейде у пізню осінь
………..люту зиму.
А, потім знову, ніжно зацвіте ..
й залишиться у серці до загину.
Отож кохання ,ніжне почуття
Яке словами важко передати
Воно тоді лиш піде в небуття
коли, ти, ключ від серця свого
не захочеш дати…
Я бачу сонце,я бачу гаЇ,
Я чую зозуля співає.
Надімною вгорі летять журавлі,
Та сумно,тебе біля мене немає.
Я всюди шукаю, я хочу знайти
Твої усміхнені радісні очі.
Твій палкий поцлунок я відчуваю
Його крізь ці безсонні очі.
Ох ці ночі, чому я страждаю?
Чому я шукаю тебе?
"Хто ти дівчино" - я знову питаю
Та вітер слова десь несе
Я запитую: "хто ти?"
Тебе я шукаю, надіюсь зустріну колись у житті,
Та відповіді й так не почую,не дізнаюсь,
Хто ти дівчино? хто ти?
Завтра день новий настане
Всі здійсняться чудеса
Все що було уже не стане
Кудись зникне, в нікуда.
Завтра день новий настане
Я знов шукатиму тебе
Обізвися дівчино до мене благаю,
Дай мені знати де ти є?
Я хочу зустріти тебе у житті,
Хочу відчути гарячі ці руки,
Хочу відчути дотики ніжні,
Яким вже не буде розлуки
Я нестиму тебе на руках
Доки сил моїх вже не стане,
Нестиму тебе через відчай і страх
Нестиму тебе, ти чуєш кохана
Зустрівши тебе я зірвуся з колін,
Якими до землі був прикутий
Щасливий з тобою полечу в небеса
І ніхто нас не зможе знайти, досягнути
Та це лише мрії варіантів є безліч
Шукаю
Ту дівчину, яка найбільше хвилює мене,
ту дівчину яку кохаю.
Завтра день новий настане
Я знов шукатиму тебе
Обізвися дівчино до мене благаю,
Дай мені знати де ти є...
саша козачок
я пам'ятаю
як колись було
я не знаю
як серце без тебе жило
я пам'ятаю
як воно колись горіло
я не знаю
як до тепер дожило
ти життям була моїм
ти мене вбивала поглядом своїм
ти мене вбивала
і знову до життя повертала
бо твій голос як теплий подих весни
а твої очі я просто не можу без них
твій погляд мене колись причарував
і зробив так що я тебе покохав
але майже все минає
і моя любов до тебе тихенько стихає
є люди що не вірять у любов
і їх все більше знов і знов
як пояснити їм що потрібно кохати
як пояснити що не треба серця замикати
потрібно сильним бути і терпіти
аби щось мати і життю радіти
нема в житті легких стежок
і на серця паде сніжок
зрозумійте любов це таке почуття
без якого не миле життя
і щоб серця зігріти
потрібно любити
от ви не любите а інші страждають
ви їх забудете а вони за вас помирають
якщо вам серце раз розбили
то не треба його викидати
просто знайдіть того
хто допоможе вам його зібрати
Не можу забути твої карі очі
і день цей,колими гуляли до ночі,
коли цілувались ми і обнімались
і по підїздах колись ми ховались,
Але це пройшло все це минуло,
і очі твої я вже майже забула
любов не вернеш таку яка була,
любов не вернеш...Її і не було...(
чому життя таке болюче коли так хочеться тепла
коли здається що все маєш а зрештою нічого вже нема
чому ми хочемо любити навіщо любимо за що
чому відавши серце й душу ми знов отримуєм ніщо?
люблю досі і незабуду!