RU UA

Пісня закоханих
Сльози в подушку ллються рікою
Думки в голові лише про одне.
Ти також відчула, що перше кохання
Хоча і солодке, та водночас – гірке.

Пісня закоханих вкотре лунає,
В цю ніч пролунає вона ще не раз.
Ти знову пригадуєш вечір осінній,
Коли пролунала ця пісня для вас.

Ти згадуєш перші п’янкі поцілунки
І як закипала в серцях ваших кров.
Як хочеться ще раз, хоча б на хвилинку
В той вечір осінній вернутися знов.

Щоб знову відчути приємні хвилини,
Стрибнути у вир своїх почуттів,
Забути на мить про справи буденні
І щоб безкінечно той вечір летів.

Любов залишила свій слід у душі
І сумно, і гірко ще й досі тобі.
Палкі почуття ти забути не в силі
Тому, що навіки його полюбила.

0 comment Коментарі (0)

Ми робимо великі помилки,
Та так вчимося жити – такий світ.
Не повернемо ми вже ті роки,
Де безтурботні були наші дні.

Буває так, що деколи заплачеш,
А деколи смієшся аж до сліз,
Такий щасливий, що творити хочеш,
Або на стінку б через все поліз.

Та треба жити, бо таке життя,
Що треба все на зло усім стерпіти.
А що із тим, що покохала я
Уже давно не знаю що робити.

1 comment Коментарі (0)

Не зумів ти любов зберегти
Не зумів, не зумів і не треба
І тепер не запитуй мене
Чом я стала байдужа до тебе

Чом при зустрічах довго мовчу
Або зовсім я їх не чекаю
Я про тебе забула давно
І про мене забудь ти, благаю.

Не переч і не стій на шляху
І не злися, мій друже, на долю.
Пам'ятай, що колись і мені
Ранив серце ти гостро, до болю...

0 comment Коментарі (0)

Всю пристрасть і любов мою візьми,
Але візьмеш ти мало тут собі.
Все, що “Коханням” названо людьми
Й без того вже належало тобі.

З поетами змагатися не хочу
І слів не буду прикрашати я,
І дарувати зорянії ночі,
Й казати, що ти кращий місяця.

Не вихвалятиму я свої почуття
І не хвалитиму любов свою,
Бо це не річ якась, не іграшка.
Нікому я її не продаю!

0 comment Коментарі (0)

Дощ. Похмурий день і осінь
згадую слова, що ти сказав
як ходили по асвальту босі
і незнали мір розмови барв

З неба падали краплини щастя
а в очах горіла іскра мрій
із каштанів падало осіннє листя
і я думала... ти тільки мій!

Ще секунда, і життя пропало
вже нема тих радісних надій
наче в мрії мої небо впало
а ти... смуток на душі своїй розвій

0 comment Коментарі (0)