RU UA

Твої очі немов , волошкові
тануть погляді думок
у суміші сьози і крові
так хочеться зробити крок
Без слів... без зайвих звинувачень
подати руку навмання
І тисячі цих передбачень
страхів брехня , як маячня
Без слів ... без зайвих звинувачень
розплести косу на весні ,
подавши тисячу пробачень
кошмар закінчиться у сні .
Без слів ... й взаємної любові
так хочеться зробити крок
Твої очі немов , волошкові
тонуть погляді думок


Щасливий ти ,щаслива і я,
Законом писано по моїй книжці,
Ти знай що відчуваєш ти, те і відчуваю я ,
І це не все не свідомо трішки.

Все те що любиш ти ,полюбила і я,
Відчула серцем своїм ті імпульси на дотик
Серце завмирає коли відчуваю я
Що важко нам це все забути

Я знаю так,ти все ще не забув про мене,
Під тихий стук дощу ти згадуєш мій сміх,
І знай ще не забула я, про тебе
І не забуду вже ніколи
В моєму серці ти навік!

comment Коментарі (0)

Гіркий смак полину
На губах від зради
Я тебе покину
Я не хочу правди.

За брехню солодку
Я трималась чіпко
В моєму випадку
Вже зробилось липко.

Хочу я відносин
З присмаком імбиру
Червоніє осінь
Я тобі не вірю.



Обпікає перцем поцілунок...
Наша любов, то незручне взуття.
Де знайти єдиний порятунок,
Без проблем, без віри в каяття...

Тисне боляче, не маю сили
Я так втомилася не можна йти,
Ми любов свою до дір зносили,
Босою втікаю, відпусти...


Я все чекаю те твоє "онлайн"
Твоє повідомлення...Чуєш?
Так хочеться бачити теплі слова
Що серце дістануть відчутно

Напевне це все таки ті почуття
В яких потонула помітно,
Відчути твій подих -
То моя мета
Бачить твої очі - безцінно!

Де ночі які провели ми разом?
Де шум тої річки мілкої?
Гойдання дерев...
Там ми були разом ,
Проводили захід вечоровий

comment Коментарі (0)

Кохання легко брав собі на пробу,
Мов вишеньку на торті, як оздобу.
Ковтав його, немов гарячу каву
Дегустував з вином та їв, як страву

Любов красиву рахував десертом,
В екстазі смакував її відверто
Та в відблисках камінного вогню
Гортав години, як листи меню

Дотлів вогонь під ранок у каміні,
Засмучені розтали всюди тіні.
Всі почуття мої допив до краю,
А потім шкодував, я точно знаю.


Повсюди шум
Шумлять машини
Шумить гілляка на вершині
Шумить тут близько, і в далі
Шумить все вдень і уночі

Та тільки ти і я сиділи...
Все так тихенько, не спіша
Час зупиняється, й відчутно
Як до небес зривається душа...

І тишина ця неземна
З тобою тихо, так спокійно
Навіть ледь чути серцебиття
Та це все мрія...
Неодмінно вона втіляться в життя...

comment Коментарі (0)

Де захід той? Коли багряне сонце,
Зануриться у море й зашипить.
І ми, неначе, знову незнайомці,
Сором'язливо ринемо у мить.

Де ті світанки, що зустрінем разом?
Коли набридне бути в самоті.
В шалений час, пізнавши смак екстазу,
Коли потрапимо? Скажи мені!

Де теплі ночі? Що проведені у мандрах,
І дні, до ниточки промочені дощем.
Коли вийдемо в космос, не в скафандрах,
То збожеволівши згорим. Не тим вогнем.

Не тим вогнем, що залишає рани,
Не тим, подарував що Прометей.
Це полум'я подібне до нірвани,
Стріляє влучно, ніби Курт Кобейн.

comment Коментарі (0)