RU UA

Цілуй мене до оніміння губ,
Щоб не вистачило повітря для стогону.
І ангельське чуючи спів труб,
Щоб серце задихнулося від знемоги.
Цілуй мене до сполохів в очах,
До солодкого запаморочення,
До блискавки й грому в небесах,
Цілуй до смерті, і до воскресіння.
Цілуй боячись, немов у перший раз,
Цілуй від пристрасті голову втрачаючи,
Цілуй не думаючи, анітрохи не соромлячись,
Без зайвих слів, і не перестаючи.

0 comment Коментарі (0)

Сьогодні я тебе побачив
твоє обличчя і вбрання
твої красиві мокрі очі
ти була як зірка з неба
як маленьке гарне сонце
я побачив і заплакав
ДЯКУЮ ЩО ТИ Є

0 comment Коментарі (0)

Вже пролетів той момент
Вона його забувала
То не той експеримент
Давно вона його заблокувала.
Як нежданно 5 місяців пройшло
Сиділа вона стрічку читала
Аж раптом прийшов лист від нього
Радіти чи сумувати, вона не знала.
Він хотів її повернути
Згадував, казав що любить
Писав що не може забути
Ці моменти з нею, ту мить.
Вона спантелику не знала що писати
Згадала всі його приколи
Навіть не знала що сказати
Не повірить вона його словам ніколи.
Як час швидко пролетів
Згадала як в подушку ридала
Як з ним бути хотіла
І здається знов починає кохати.
Згадала все, що колись було
Так хотіла з ним бути
Одне питання зараз в голові
Повернутись до нього чи забути?



Юлія Мартин


До крові були покусані губи
І серце моє зазнало поразки
Більше такого я знаю не буде
Не буде більше такої казки.
Я боюся обіймів, ти це зрозумій
Адже важко без любові
В коханні відстань вимірює біль
І знов тут не обійтися без болі.
Я боюся знов її відчувати
Я боюся, і йду уперед знов
Мені набридло помилятись
Я йду уперед, забуваю любов.

Юлія Мартин


Горіла свічка у його руках
Тремтіння його руки дала відтінок
Хтось давно у твоїх очах
Хтось вже в твоїх обіймах.
Сумно чути, як болить душа
Як серце лиш знову затремтить
Не думаю, що вона така хороша
Та я, знов потерплю ту мить.
Як тільки свічка гріти закінчить
Так згорить до кінця втрачене кохання
Ти можеш хоч вічно мене любить
Та я не прощу, з тобою бути, нема бажання.

Юлія Мартин