RU UA

А я й не знала,що давно
тебе любила. І тільки
зараз стали зрозумілі сни.
Твоїх тепло очей мені
так миле. Твоєю тінню я
б хотіла жить. О,як це
важко лише мріяти про
тебе. Тебе не бачити,не
чути,не любить. Я так
хотіла б пригорнутися
до тебе. Без тебе сумно і
не легко жить.

0 comment Коментарі (0)

"Люблю тебе",що можу ще сказати...
в життя моє ти враз ввірвався...
ти наді мною не знущався і не цурався ти мене...
Це я сама себе картала
й кляла за те,що покохала!

А зараз,знаєш,всеодно,
люблю тебе я одного...
люблю ...і серце завмирає...
люблю ...і погляд мій шукає тебе...
люблю...і голос твій мене чарує...
люблю,люблю тебе...

А ти мовчиш...
мовчиш і ...може,й знать не знаєш,
як я люблю тебе без тями ...
як мучусь довгими ночами...
І мрію я лиш про те,
щоб ти сказав: "Я теж люблю тебе" ...

(цитату позичила в Івана Франка=-))


люди - коханням"

Небесна втіха та пекельна мука .
Дві різні речі, що позначують одне
Скажіть будь-ласка, що це може бути?
Небесне це ?Пекельне?Чи земне?
Мабуть все разом…..
Відповідь-кохання!!!

Воно у собі містить безліч слів
Це щирі почуття …палкі зізнання
І море теплих усмішок і снів.
Чому ж для ангелів воно небесна втіха?
Чому, для них це світлі почуття?
Тому що ,ніжністю й любовю обігріте
І кривди й болю, в ангелів нема
Їхнє кохання щире,ніжне,світле,
Наповнене трояндами в саду
Божою ласкою ,тепло обігріте
Для ангелів кохання - це життя.

Для демонів кохання-це пекельна мука.
Ні милих поглядів , ні усмішок нема
Весняних квітів і проміння сонця
У них немає ,навіть, каяття
Якщо і було в них колись кохання
То щастя в ньому ,мабуть, не було
Адже для них-це почуття страждання
Й нічого доброго воно не принесло
Це шкода,злість….
Це смуток і печаль….
Постійна темрява і сутінки в тумані
Кохання їм у спадок не далось
….. воно розтануло
Мов сніг на сонці раннім.

Що, ж для людей кохання це таке?
Напевне кожен з нас таке спитає?
Кохання стрімко плине між роки
Комусь дарує щастя,а когось не знає.
Воно немов весна,приходить і цвіте
І обвиває нас п’янким і ніжним ароматом
А, згодом літом швидко припливе
І обдарує всіх чарівним зорепадом
У когось літом, залишиться на завжди
У когось перейде у пізню осінь
………..люту зиму.
А, потім знову, ніжно зацвіте ..
й залишиться у серці до загину.

Отож кохання ,ніжне почуття
Яке словами важко передати
Воно тоді лиш піде в небуття
коли, ти, ключ від серця свого
не захочеш дати…

0 comment Коментарі (0)